Шакіров Нургалій Вільданович

Звання: солдат

  • Біографічна довідка

Народився 05 травня 1966 року. За Уральськими горами в місті Кізел, Пермської області в багатодітній сім'ї.

Закінчивши вісім класів, продовжив своє навчання в Професійно-технічному училищі № 21, яке закінчив у 1983 році і отримав спеціальність електро-слюсар підземний третього розряду.

Згодом пройшов навчання у школі водіїв та отримав посвідчення водія категорія В та С.

14 травня 1984 року був призваний на строкову службу до лав збройних сил. Служив в республіці Казахстан, молодшим сержантом електротехнічних засобів загородження і сповіщення в ракетних шахтах. Звільнений по закінченню служби 20 квітня 1986 року.

1986 року приїхав в місто Первомайськ, згодом його перейменували в місто Гірське, Луганської області, одружився і пішов на роботу на шахту Радуга ДПГХК "Первомайськ вугілля".

Закінчив професійно-технічне училище № 83, по професії гірноробочий очисного забою. Продовжував працювати на шахті. 05 березня 1991 року після закінчення учбово-курсового комбінату ДПДХК «Первомайськ вугілля» працював майстром підривником на шахтах Радуга, Гірська, Карбонат в Луганській області в шахтах небезпечних за газом і пилом, а також шахті Тернівська Павлоградського району.

Мав 36 років робочого стажу на посаді майстра підривника, гірничо-робочого очисного забою, за шахтним стажем пішов на пенсію.

Із 07 серпня 2015 року добровільно брав безпосередню участь в Антитерористичний операції на території Донецької та Луганської областей. В забезпеченні її проведення в складі військової частини А 2749.

Мав військове звання – Сержант, виконував свій військовий обов’язок на посаді - сапера взводу вогневої підтримки розвідувальної десантної роти. Стрибав з парашуту.

Приймав участь в бойових діях в складі 81 Десантно штурмової бригади в захисті Донецького аеропорту та Іловайському котлі, отримав статус ветеран війни, а також встановлено статус учасника бойових дій. 25 березня 2016 року був демобілізований.

Із 13 березня 2022 року був зарахований із числа добровольців до військової частини А 7276, захищати Україну від військової агресії російської федерації.

Виходив з оточення: міста Чехірово, села Тошківка, міста Лисичанськ, міста Рубіжне, Луганської області, та села Малинівки, міста Авдіївка, міста Нетайлове, міста Невельське, Покровського району.

Продовжував обороняти незалежність та територіальну цілісність в складі військової частини А 7364, обороняв місто Краматорськ, село Ямпіль, село Торецьке, Донецької області та село Золотарівка, місто Золоте, село Діброва, село Кузьміне, Луганської області.

Продовжуючи нести свою службу на посаді номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини А 7364 брав участь в заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в Донецькій області, Покровського району, Очеретенська міська територіальна громада в населеному пункті Невельське 23 березня 2024 року при виконанні обов'язків що до захисту батьківщини суверенітету та територіальної цілісності України під час штурмових дій противника в населеному пункті Невельське Донецької області зник безвісті, будучи відданим військовій присязі на вірність українському народові, виявивши стійкість та мужність, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Тіло передали при обміні тілами загиблих, згідно постанови про встановлення особи фрагментарного трупа від 07 травня 2026 року. Збіг ДНК. Датою загибелі вважається 23 березня 2024 року.

Поховали воїна 22 травня 2026 року на Алеї Слави селища Дніпровське, Верхньодніпровської міської територіальної громади, Кам’янського району, Дніпропетровської області.