Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

До уваги ФОПів – платників єдиного податку (другої – третьої груп)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.

Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.

Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, у разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (друга – третя групи) орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, то така ФОП не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок.

Платники мають можливість отримати інформацію щодо реквізитів рахунків з різних джерел

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Діє нова форма заяви про внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 23.05.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.3025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.04.2025 за № 604/44010) (далі – Наказ № 159).

Наказом № 159 затверджено:

- форму заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Заява);

- Порядок заповнення заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання;

- форму витягу з Єдиного реєстру місць зберігання;

- Коди і види товару (продукції).

Відповідно до Наказу № 159 втратили чинність:

- наказ Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 670/6958;

- наказ Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року № 539 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2002 року за № 912/7200;

- наказ Державної податкової адміністрації України від 07 вересня 2009 року № 489 «Про затвердження Змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2009 року за № 924/16940.

Наказ № 159 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 23.05.2025 № 40.

Яка відповідальність передбачена до податкового агента, якщо перевіркою встановлено, що під час виплати доходу (авансу) найманому працівнику нараховано та утримано зменшену суму ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), у тому числі податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок), то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Так, накладається штраф у розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку.

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів повторно – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, втретє та більше, – накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку.

Разом з тим, на суми заниження податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Крім того, застосовується адміністративна відповідальність.

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктом 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

З початку 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців понад 2,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження зросли у порівнянні з січнем – травнем минулого року на понад 58,5 тис. грн, темп росту – 102 відсотки.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Чи звільняються від сплати єдиного внеску ФОПи, які на момент їх державної реєстрації мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Частиною 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Обмін даними між ДПС України, Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), Державним центром зайнятості та Міністерством соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498 та постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1 (далі – Порядок № 648).

Так, відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає ПФУ до ДПС України, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини 4 ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).

Згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає Мінсоцполітики до ДПС України, містить дані про платників єдиного внеску – фізичних осіб, які отримують відповідно до закону державну соціальну допомогу та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини 4 ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату призначення соціальної допомоги, закінчення інвалідності.

Отже, фізичні особи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.

Декларування екологічного податку: відповідальність бізнесу та сталий розвиток

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря чи їх скиди у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях – у центрі уваги онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання (СГ) області.

Основні аспекти цьогорічного декларування екологічного податку обговорили на черговому дискусійному майданчику у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

Насамперед зупинились на важливих питаннях для платників екологічного податку – кодах бюджетної класифікації, термінах подання податкової звітності, дедлайнах сплати та відповідальності за неподання податкової звітності.

Окремо обговорили особливості адміністрування екологічного податку за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення і виникнення у СГ обов’язку нарахування податкового зобов'язання та заповнення окремого додатку 1 до податкової декларації з екологічного податку (Декларація).

Крім того, зупинилися на необхідності подання додатків до Декларації окремо по кожному об’єкту викидів, скидів та розміщення відходів.

На чисельні запити платників екологічного податку акцентували увагу на правильному застосуванні ставок екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, що передбачено п. 37 підр. 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 01.01.2025 до 31.12.2025 включно, ставки податку становлять 100 % ставок, передбачених законодавством.

Такі зустрічі ГУ ДПС з платниками екологічного податку є ефективним інструментом для підвищення податкової культури, забезпечення прозорості та підтримки бізнесу.

.

Під час використання єдиного рахунку платник не може сплачувати кошти на інші рахунки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.

Особливості сплати ПДФО та військового збору податковими агентами – особами, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно: юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, податкові агенти – особи, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подають Розрахунок за новим місцезнаходженням.

Щодо звільнення ФОПів, які мобілізовані, від сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначені статтею 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця (ФОП) та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу ФОПом протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання, визначені підпунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2, 3, 4, 5, 6, 10 та 12 частини 2 статті 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою – підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа – підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби ФОП.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи – підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою ФОПом у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, та протягом усього особливого періоду.

Під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону № 2464.

Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до податкових органів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.

Довідково: пункт 92 розділу VIII Закону № 2464.

Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;

- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.

Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».

Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

Чи зобов’язана фізична особа надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Про заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

До уваги нерезидентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нормами п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), визначено перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземними юридичними компаніями, організаціями) до контролюючих органів для взяття на облік.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 64.5 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента заяви (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН), яку він зобов’язаний подати, зокрема:

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку / електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг / емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок / електронний гаманець.

Для взяття на облік нерезидентів (іноземні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі - Закон № 1591), подають до контролюючих органах заяву за ф. № 1-ОПН, до яких додаються копії наступних документів (з пред’явленням оригіналів):

- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ (п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588).

Взяття на облік нерезидентів (іноземні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону № 1591, подають до контролюючих органах заяву за ф. № 1-ОПН та копії документів (з пред’явленням оригіналів), визначених п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588.

МПЗ: новації 2025 року для платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» Податковий кодекс України (Кодекс) доповнено положеннями, зокрема щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

Крім цього, у Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 381.1.1 та 381.1.2 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Зміни в податковій звітності для ФОПів на єдиному податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерство фінансів України змінило форми податкових декларацій для платників єдиного податку. Головне нововведення – додано розділ про військовий збір.

Вперше подають податкову звітність за новою формою:

- ФОПи 1 – 2 груп – за 2025 рік;

- ФОПи 3 групи – за І квартал 2025 року;

- ФОП – платники 4 групи – за 2025 рік (із розрахунком єдиного податку на 2026 рік).

Серед основних змін:

- Відображення суми військового збору.

- Визначення розміру коефіцієнту та граничної суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

- Встановлення мінімальної суми МПЗ (крім територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих):

- 700 грн/га – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить менше 50% відс.;

- 1400 грн/га – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить більше 50% відс.

- Застосування коефіцієнта «К» зі значенням 0,057 при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, в якому буде припинено воєнний стан.

Нагадаємо! ФОПи 1, 2, 4 груп та платники 3 групи (крім е-резидентів) сплачують військовий збір з 01.01.2025 до скасування воєнного стану.

Довідково: Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2025 року № 232/43638) внесені зміни до форм податкових декларацій платника єдиного податку (оприлюднено на сайті Міністерства фінансів України https://mof.gov.ua у розділі «Головна/ Законодавство/ Постанови та Накази/ Накази Міністерства фінансів України у 2025 р»).

Визначення ознаки доходу спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу – «127».

Враховуючи викладене, дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Витяг з реєстру платників ПДВ можна замовити в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в оновленій формі запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ (ідентифікатор форми J/F1301705) можна зазначити новий спосіб отримання витягу – в електронній формі.

Витяг в електронній формі надсилається в Електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ. Для цього у запиті платник ПДВ має обрати відповідний спосіб отримання витягу.

Нагадуємо, що за запитом в електронній формі (ідентифікатор форми J/F1300406) платники ПДВ можуть отримати в електронній формі довідку з реєстру платників ПДВ з відомостями про своїх контрагентів.

Також дані з реєстру платників ПДВ, у тому числі інформацію про анулювання реєстрації платників ПДВ, ДПС оприлюднює в Електронному кабінеті у розділі «Реєстри» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers).

Новації щодо акцизного податку на тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 25.03.2025 набув чинності Закон України від 04.12.2024 № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 25.03.2025 № 58).

Законом № 4115 внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).

Основні зміни до Податкового кодексу України

1. Регулювання роздрібної ціни підакцизних товарів:

- при встановленні максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби;

- при роздрібному продажу – роздрібна ціна не може бути меншою за мінімальне акцизне податкове зобов’язання або ставки акцизного податку помножене на 1,45.

2. Введення нового терміну «пиво безалкогольне»:

- визначається як пінистий напій з вмістом спирту 0,5 % об. або менше;

- відноситься до товарної позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД.

3. Особливості застосування валютних курсів:

- для тютюнових виробів використовується офіційний курс Національного банку України на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:

придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року);

формування унікального ідентифікатора (з 1 січня 2026 року);

реалізація тютюнових виробів вироблених на митній території України, або подання митної декларації;

нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів.

4. Зменшення розміру сукупних втрат та відходів:

- зниження з 10 % до 5 % для виробництва ферментованої тютюнової сировини.

5. Ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:

- встановлюються в одиницях виміру євро.

6. Щорічне підвищення ставок акцизного податку:

починаючи з дня набрання чинності Законом № 4115 до 31.12.2027, ставки акцизного податку поступово підвищуватимуться.

7. Перерахунок ставок акцизного податку:

- при визначенні сум податку, що сплачуються до бюджету виробниками та імпортерами.

8. Послаблення антифорстолінгових обмежень:

- тимчасово, на період дії воєнного стану, збільшено середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку до 120 % (раніше було 115 %) до підвищення ставок акцизного податку.

Основні зміни до Закону № 3817

1. Розширення переліку обладнання:

- додано машини для виробництва фільтрів для сигарет, сигаретних гільз.

2. Запровадження нових штрафів:

- оптова торгівля алкоголем за цінами, нижчими за встановлені мінімальні;

- відсутність відеоспостереження на підприємствах з виробництва тютюнових виробів;

- роздрібна торгівля підакцизними товарами за цінами, нижчими за встановлені.

Яка відповідальність застосовується до фізичної особи за несплату/несвоєчасну сплату суми МПЗ, нарахованого контролюючим органом у ППР?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Для цілей застосування абзацу шостого п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ відомості про місцезнаходження земельних ділянок відносно меж населених пунктів визначаються згідно з даними про межі адміністративно-територіальних одиниць, внесеними до Державного земельного кадастру.

У разі відсутності таких даних у Державному земельному кадастрі до земельних ділянок у межах населених пунктів відносяться земельні ділянки, які розташовані на території сіл, селищ, міст, відповідно до даних індексних кадастрових карт (планів) Державного земельного кадастру.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положеннями якого встановлено порядок виконання платниками, податків обов’язків, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у разі відсутності у них можливості своєчасно виконати такі обов’язки.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств з дотриманням строку давності (2555 днів) подав уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) з виправленими показниками у Додатку ТЦ до Декларації, що призвело до збільшення/зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 04 Декларації), то такий платник повинен здійснити уточнення показників Декларації за наступні податкові (звітні) періоди.

Зауважуємо, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Про нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі здійснення неоподатковуваних операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)визначено, якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів / послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п.п. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).

Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).

Подання додатку 5 (Д5) до декларації, за наявності підстав для застосування ст. 199 ПКУ, є обов’язковим:

- у звітному (податковому) періоді, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції;

- в останньому звітному (податковому) періоді року (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій);

- у звітному (податковому) періоді, в якому знято з обліку платника податку (у разі здійснення протягом такого року частково оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).

Розрахунок частки використання товарів / послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях відображається у таблиці 1 додатка 5 (Д5), зокрема, у графах 6 і 7 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається частка використання товарів / послуг, необоротних активів, яка обчислюється у відсотках, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми, а саме:

- у графі 6 – в оподатковуваних операціях (визначається шляхом множення значення колонки 5 на 100 відсотків, поділене на значення колонки 4);

- у графі 7 – в неоподатковуваних операціях (визначається як різниця між 100 відсотками і значення колонки 6).

Якщо у звітному (податковому) періоді, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, платник податку зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та надати додаток 5 (Д5). Водночас, якщо обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, частка використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях становить менше ніж 0,01%, то нарахування сум податкових зобов’язань не проводиться та, відповідно, додаток 5 (Д5) за такими операціями не надається.

Відповідно звітним (податковим) періодом, в якому вперше почали здійснюватися частково оподатковувані та неоподатковувані операції вважатиметься період, в якому обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами частка становитиме 0,01 і більше.

Питання порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенії Білоусової.

Механізм зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок 1165).

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядаються питання щодо:

· реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК,

· про врахування або неврахування таблиць даних платника податку,

· про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Хочемо вкотре акцентувати, що в ГУ ДПС у Дніпропетровській області створено консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр), куди платники податків мають можливість звернутися за отриманням кваліфікованої допомоги у будь-якому зручному форматі спілкування.

З початку роботи до консультаційного центру надійшло близько 900 звернень від платників податків, проведено десятки зустрічей та надано сотні консультацій платникам податків, які звернулись засобами телефонного зв’язку з метою отримання фахової підтримки у питаннях виключення з переліку ризикових, розблокування податкових накладних, врахування таблиць даних платників ПДВ.

Сьогодні ми надамо відповіді на декілька найбільш розповсюджених питань, з якими до нас звертаються платники податків та представники бізнес-асоціацій, громадських організацій, ЗМІ.

Яка робота проводиться Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з метою зменшення показника зупинених податкових накладних?

Окрім, діяльності, яка проводиться в рамках роботи консультаційного центру, основним покликанням якого якраз і є методологічна підтримка платників податків у питанні розблокування податкових накладних та надання рекомендацій і практичних порад для мінімізації ризику блокування ПН/РК у подальшому, з метою зменшення показника зупинених ПН/РК в ЄРПН по регіону ГУ ДПС у Дніпропетровській області систематично здійснюється аналіз суб'єктів господарювання, які мають високий рівень сплати до бюджету, та у яких наявні зупинені податкові накладні у Реєстрі. За результатом аналізу діяльності таких суб’єктів господарювання проводиться робота з платниками податків щодо подання ними таблиць даних платника податку на додану вартість для унеможливлення блокування податкових накладних у майбутньому.

Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН після спливу 365 днів?

Ні. Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520) визначено термін 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК. Нормами цього порядку, ПКУ та з урахуванням вимог інших норм чинного законодавства України не передбачено виключень.

Чи потрібно до таблиці даних крім пояснення подавати копії документів, і які саме?

Відповідно до Порядку 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Крім пояснення, платники податку мають можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної в таблиці даних. Але, часто платники витрачають свій час – на непотрібне, скануючи/копіюючи безліч первинної документації. Цього робити не потрібно.

Зокрема, платник податку може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, інформацію щодо якихось змін, які відбулися на підприємстві, а граничний термін звітності ще не настав – і у податкової служби відсутні ці дані, тощо.

Хотілося б, акцентувати, що документи, які містяться в інформаційних базах даних ДПСУ – додавати до пакету документів не потрібно.

Яка найбільш розповсюджена причина блокування ПН?

Алгоритмом зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачено, що якщо ПН/РК, які подані для реєстрації в Реєстрі, не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації та у платника податку відсутні показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, то такі ПН/РК перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Найчастіше причиною зупинення реєстрації податкових накладних є п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку 1165 (обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, які подано для реєстрації в ЄРПН перевищує величину залишку такого товару/послуги на умовному складі платника).

При здійсненні оптової торгівлі таке перевищення може бути якщо у вашого постачальника є зупинені ПН або постачальник реєструє ПН пізніше ніж ви. Крім того, у формулі розрахунку величини залишку товару закладено коефіцієнт 1,5. Тобто, величина залишку визначається як різниця між обсягом придбання згідно отриманих податкових накладних та митних декларацій, збільшеним у 1,5 рази та обсягом постачання відповідного товару. Отже, як бачимо у формулу закладено «так званий» коефіцієнт націнки, і свою чергу, він також може вплинути на зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платникам податків, які здійснюють виробничу діяльність або надають послуги - необхідно подати на розгляд Комісії таблицю даних платника податку на додану вартість. Наявність таблиці даних – одна із ознак безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Нотаріуси зобов’язані щомісяця звітувати про договори купівлі-продажу, дарування та спадщину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, дарування та свідоцтва про право на спадщину.

У звітах має зазначатися вартість кожного договору, сума сплаченого податку, а також інші дані, передбачені податковим розрахунком. Звітність подається у формі додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (зі змінами та доповненнями).

Позиція щодо необхідності подання нотаріусами інформації по формі та у строки, визначені для податкового розрахунку, погоджена з Міністерством фінансів України.

Вся подана інформація накопичується в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Вона використовується для:

- перевірки правильності нарахувань;

- заповнення громадянами декларацій про майновий стан і доходи, публічними службовцями – для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- підтвердження доходів для підприємств, установ та організацій.

Якщо нотаріус не подасть інформацію або зробить помилки, то відповідні відомості будуть відсутні в ДРФО.

Оскільки нотаріуси виконують функції податкового агента в частині подання інформації про посвідчені договори, за порушення порядку подання такої інформації передбачена відповідальність.

За неподання або невчасне подання відомостей, а також за помилки у звітах передбачені штрафи:

- 1020 грн – за перше порушення;

- 2040 грн – за повторне порушення протягом року.

Довідково: це передбачено змінами, внесеними з 01 січня 2025 року до Податкового кодексу України Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».

Хто надає консультації, що стосуються заповнення роботодавцями – платниками єдиного внеску додатків Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 у складі Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Якщо питання стосується заповнення персональних відомостей про працівників у додатках Д1–Д6 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) – доцільно звертатися до Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України (ПФУ) веде Реєстр застрахованих осіб і здійснює контроль за достовірністю персональних даних, які туди потрапляють.

Відомості з додатків Д1, Д2, Д3, Д5 та Д6 – це персоніфіковані дані про застрахованих осіб, тож саме ПФУ надає консультації щодо їх правильного заповнення.

Якщо питання стосується загального нарахування, сплати або подання Розрахунку – необхідно звернутись до ДПС України.

ДПС здійснює контроль за:

- обліком єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) в розрізі страхувальників (роботодавців);

- правильністю нарахування і сплати єдиного внеску в цілому.

Довідково: правила нарахування, сплати та обліку єдиного внеску визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Щоб забезпечити облік як роботодавців (страхувальників), так і працівників (застрахованих осіб), створено Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Його завдання − збір, накопичення, зберігання та автоматизована обробка інформації:

- про сплату єдиного внеску;

- про право застрахованих осіб на отримання соціальних виплат;

- про нарахування і облік таких виплат.

Державний реєстр складається з двох частин:

1. Реєстр страхувальників − це база даних про роботодавців, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

2. Реєстр застрахованих осіб − це база даних про фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Роботодавець (страхувальник) − це особа, яка відповідно до законодавства повинна сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа − це фізична особа, яка підлягає загальнообов’язковому соціальному страхуванню і за яку сплачують (або сплачували) внесок.

Коли не нараховується пеня за помилкову сплату податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Якщо податки помилково сплачені на неналежний бюджетний рахунок пеня не нараховується, а нарахована анулюється, якщо платник:

- дотримався граничних строків сплати податків;

- подав заяву до територіального органу ДПС про повернення таких коштів із метою їх зарахування в погашення податкового зобов’язання або податкового боргу.

У разі помилкової сплати платежів платник податків отримує електронне інформаційне повідомлення в приватній частині Електронного кабінету на наступний банківський день. У повідомленні зазначаються реквізити платіжної інструкції, за якою здійснена така сплата.

Для оперативного реагування платнику необхідно:

Перейти в режим «Введення звітності».

Заповнити форму «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» за типом «J(F)13 Запити».

Обрати ідентифікатор форми:

- J1302002 — для юридичних осіб;

- F1302002 — для фізичних осіб.

До заяви необхідно додати копію платіжного документа, за яким було сплачено податок.

У запропонованій формі необхідно:

Заповнити відповідні поля електронного документа.

Підписати та надіслати Заяву до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата.

Довідково: Закон України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства.

Щодо трудових договорів (угод) за сумісництвом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) повідомляє.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:

- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;

- постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».

Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.

Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

Визначення доходу ФОПом – платником єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.) у разі отримання бонусів, які виплачуються іноземною компанією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, незалежно від того, за рахунок яких джерел (власних коштів покупця чи бюджетних коштів) здійснюється оплата за такі товари/послуги.

Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).

У разі здійснення розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях враховуються обсяги усіх операцій з постачання товарів/послуг, здійснених платником податку (у тому числі тих, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів (у т. ч. субсидій)).

Продали авто, задекларували дохід – сплатіть до 1 серпня визначені податкові зобов’язання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Громадяни, які вирішили продати власні авто, за певних обставин мають сплатити відповідні податки.

При цьому, ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) залежать від типу транспорту та кількості угод, укладених протягом року.

Так, у випадку продажу легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда – дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче (за вибором платника): середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або ринкової вартості, визначеної згідно із законом.

Якщо фізична особа вирішила продати:

• легковий автомобіль, мотоцикл та/або мопед ставка ПДФО за:

- перший продаж за рік – не оподатковується;

- другий продаж – 5 %;

- третій і більше – 18 %;

• автобус, вантажівку, причеп, трактор, спецтехніку та інше рухоме майно:

- перший і другий продажі – 5 %;

- третій і більше – 18 %.

Дохід від таких операцій також обкладається військовим збором. З 01.12.2024 ставка військового збору становить 5 %.

Звертаємо увагу: якщо фізична особа продала рухоме майно і з цього доходу не було сплачено ПДФО або військовий збір, то вона зобов’язана:

- до 1 травня року, наступного за звітним, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити відповідні податкові зобов’язання,

- до 1 серпня сплатити визначені податкові зобов’язання.

Отже, якщо у 2024 році платник продав рухоме майно і задекларував дохід, що підлягає оподаткуванню від цієї операції, то до 01 серпня 2025 року такій особі необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені в Декларації.

Довідково: оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України.

Про повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом

> Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua).

> Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на вебсайті КНЕДП ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (https://ca.tax.gov.ua/manage-certificates).

> Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно:

- встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

> Скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

> Додатково усім клієнтам КНЕДП ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=HjGhqQ0a1DU). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

 

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)