Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

Електронний кабінет – найпопулярніший електронний сервіс ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Електронний кабінет залишається найпопулярнішим електронним сервісом, який надає понад 130 доступних сервісів, які спрямовані на забезпечення зручності надання податковою службою послуг та ефективність взаємодії платників з податковим органом.

На сьогодні сервіси Електронного кабінету 24/7/365 в режимі онлайн забезпечують можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, і нормативно- правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС та забезпечує відображення платникам податків інформації наявної в системах ДПС.

Серед основних сервісів Електронного кабінету можна виділити:

доступ до даних реєстрів та особистої інформації та іншої інформації, яка міститься у ДПС про платника;

подання звітності в електронному вигляді;

доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску;

сервіси для платників ПДВ (СЕА ПДВ, реєстрація ПН/РК, моніторинг ПН/РК, доступ до ЄРПН, реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них);

сервіси для забезпечення комунікації платників податків з контролюючим органом (листування в електронному вигляді, отримання повідомлень щодо термінів подання податкової звітності та необхідності сплати податкових зобов’язань, надсилання запитів на публічну інформацію, на отримання індивідуальної податкової консультації);

сервіси для платників акцизного податку (СЕА РПСЕ, доступ до ЄРАН, реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування);

отримання інформації про бізнес-партнера, який надається за згодою на розкриття іншому платнику податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі та перегляд в окремому режимі інформації на отримання якої надано згоду.

Для громадян сервіси приватної частини Електронного кабінету об’єднано в окреме меню «ЕК для громадян».

З метою захисту прав платників, збереження та захисту інформації, що обробляється в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», на період дії воєнного стану доступ до публічних електронних реєстрів, зокрема: даних про взяття на облік платника податку, даних реєстру платників ПДВ, реєстру страхувальників, реєстру платників єдиного податку, реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, Довідки про відсутність заборгованості, Реєстрів РРО, ПРРО, ЦСО, Екземплярів РРО надається після проходження електронної ідентифікації з допомогою кваліфікованого електронного підпису будь якого надавала електронних послуг.

Доступ до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та можливість перевірки чека, здійснення пошуку марки акцизного податку надається без проходження електронної ідентифікації.

За допомогою Електронного кабінету платники податків мають можливість:

доступу до реєстраційних та облікових даних платника (меню «Облікові дані платника»), зокрема ідентифікаційні дані та реєстраційні дані; відомості про керівників; присвоєння ознаки неприбутковості; види діяльності; дані про реєстрацію окремих реєстрів (реєстрацію платником ПДВ, платником єдиного податку, платником ЄСВ, Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок);

відомостей про РРО/ПРРО; інформація про книги ОРО; відомості про об’єкти оподаткування; інформація про неосновні місця обліку; дані про банківські рахунки у форматі IBAN; дані про укладені договори згідно з журналом договорів;

інформація про себе по основним розділам (меню «Профіль платника»), зокрема (реєстраційні дані; відомості про засновників; дані про реєстрацію окремих реєстрів (реєстрація платником ПДВ; платником єдиного податку; платником ЄСВ; реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового; реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром); види діяльності; відомості про об’єкти оподаткування; відомостей про РРО/ПРРО; дані про банківські рахунки у форматі IBAN; відомості про акцизні склади; географія діяльності; відомості про сплату податків; інформація про неосновні місця обліку; дані про укладені договори згідно з журналом договорів; дані про ліцензії).

На сьогодні меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків зі сплати податків, зборів, платежів та єдиного соціального внеску.

В даному меню відображається зведена інформація по кожному виду податку (платежу) та детальна інформація по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) або надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах, у розрізі проведених операцій, з можливістю вивантаження інформації у файл формату Excel.

Крім того, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.

Також користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС.

Для отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (F1300207), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.

Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (F1400207)) можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.

Державна податкова служба України забезпечила платникам можливість виконання обов’язків щодо подання звітності відповідно до норм Кодексу.

Для забезпечення можливості платникам податків формування та подання документів в електронній формі на вебпорталі ДПС публікує електронні форми усіх податкових документів.

Усі форми податкової звітності оцифровані та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник може використовувати обране на власний розсуд програмне забезпечення, у т. ч. інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет», мобільний застосунок «Моя податкова» (фізичні особи), чи Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Разом з тим, користувачі Електронного кабінету мають можливість перегляду поданої звітності (меню «Перегляд звітності») незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях та вивантаження обраного документу у форматі pdf.

Електронний кабінет забезпечує електронну комунікацію платника податку з контролюючим органом, крім подання податкової звітності, при направленні листів в електронному вигляді, надсиланні запитів на отримання індивідуальної податкової консультації, поданні заяв/запитів, а також отриманні витягів за надісланими запитами.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Водночас, меню «Налаштування» приватної частини Електронного кабінету забезпечує спрощений механізм подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Крім сервісів, які надають платникам можливість в повному обсязі реалізувати свої права та обов’язки, відповідно до норм чинного законодавства, ДПС для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами вживаються заходи щодо створення нових та удосконалення існуючих електронних сервісів Електронного кабінету, одними із яких є інформаційні сервіси.

Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, на сьогодні мають доступ до направлених інформаційних повідомлень про наявність у платника податкового боргу, граничних термінів подання податкової звітності.

З метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ДПС запроваджено електронний сервіс «Е-повідомлення».

Сервіс є інтегрованою частиною технічного функціоналу ІКС ДПС та забезпечує інформування платника у приватній частині Електронного кабінету про помилкову сплату податків та єдиного внеску та допомагає швидко виправити допущені помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Для надання податкової інформації іншим платникам податків платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.

Режим «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платнику можливість надати контролюючому органу «Згоду/припинення згоди на передачу установі інформації про грошові зобов’язання платника податків та його заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС».

Платник податків (контрагент) може переглянути інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб у меню «Інформація про бізнес-партнера» приватної частини Електронного кабінету вказавши податковий номер платника, який надав згоду на отримання інформації та сформувати витяг (інформація формується у режимі реального часу).

Згода надається на отримання інформації про: заборгованість (податковий борг); нараховані грошові зобов’язання; суми сплачених податків, зборів, платежів; зупинення реєстрації ПН/РК; наявність об’єктів оподаткування; наявність ліцензій;

несвоєчасно зареєстровані ПН/РК; перелік товарів згідно з УКТ ЗЕД; інформацію щодо включення до/виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; звітність з ТЦО; фінансовий результат до оподаткування, залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів, наявність експортних/імпортних операцій; інформація, що міститься у врахованих таблицях даних платника податку на додану вартість.

Для платників податку на додану вартість в Електронному кабінеті створено та функціонують сервіси щодо роботи Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) та Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

СЕА ПДВ функціонує в автоматичному режимі відповідно до вимог статті 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами та доповненнями).

СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - ПН/РК), зареєстрованих в ЄРПН;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у СЕА ПДВ;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.

ЄРПН є складовою СЕА ПДВ та впливає на її роботу, у частині обрахунку загальних сум податку за виданими та отриманими ПН/РК, які зареєстровані в ЄРПН.

Реєстрація податкових ПН/РК в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог Кодексу та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до Кодексу ЄРПН – реєстр відомостей щодо ПН/РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

До ЄРПН вносяться відомості щодо ПН/РК, які прийняті до ЄРПН та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації (пункт 4 Порядку №1246).

Після надходження ПН/РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, визначені пунктом 12 Порядку ведення ЄРПН, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

За умови проходження всіх обов’язкових перевірок визначених пунктом 12 Порядку № 1246 ПН/РК приймаються до реєстрації в ЄРПН.

ЄРПН функціонує відповідно до норм чинного законодавства, та здійснює обробку поданих електронних документів в автоматичному режимі, протягом операційного дня, який відповідно до пункту 3 Порядку № 1246 триває з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, якщо інше не встановлено окремими (спеціальними) нормативно-правовими актами.

Для зручності фізичних осіб-громадян в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування, сформованих податкових повідомлень – рішень (ППР) щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- подання декларації про майновий стан і доходи;

- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подання заяв для реєстрації/внесення змін у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру та обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО;

- надсилання запитів на публічну інформацію;

- надсилання запитів на отримання індивідуальної податкової консультації.

При створенні форм податкової звітності, зокрема податкової декларації про майновий стан і доходи, застосовуються інтуїтивні елементи супроводу (запитання та підказки), автоматичне передзаповнення декларації наявними реєстраційними даними.

Водночас, ДПС на цифрових платформах iOS та Android впроваджено мобільний застосунок для фізичних осіб «Моя податкова», який надає можливість отримувати необхідну інформацію, подавати заяви, запити та декларації, сплачувати податки у смартфоні.

Мобільний застосунок «Моя податкова» надає громадянам та фізичним особам – підприємцям доступ до електронних сервісів податкової служби: отримання інформації про адресу реєстрації, об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР; направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримання відомостей про суми виплачених доходів; подання Податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (1, 2 та 3 група); перегляд інформації про стан розрахунків із бюджетом та можливість сплати податків; подання Облікової картки фізичної особи - платника податків (ф. № 1ДР) та Заяви на внесення змін до ДРФО (ф. №5ДР), надсилання листів, запитів на отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів тощо.

Усі інформаційні, інструктивні та презентаційні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету оприлюднюються на вебпорталі ДПС (рубрика «Новини» та «Онлайн-навчання») та Електронному кабінеті (меню «Новини» та «Допомога»).

Для зручності користувачів при користуванні сервісами Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова» презентаційні та інструктивні матеріали, які роз’яснюють особливості використання податкових сервісів, розміщено:

> у меню «Допомога» відкритої та приватної частин Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/help/) інструкція користувача по режимам Електронного кабінету/

> у рубриці «Е-кабінет» банеру «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/) матеріали щодо:

інформації про бізнес партнера в Електронному кабінеті;

сплати податків через Електронний кабінет;

інформації про податковий борг банківській установі;

подання звітності через Електронний кабінет;

щодо листування з ДПС;отримання індивідуальної податкової консультації;

отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом;

сервіси для фізичних осіб в Е-кабінеті; функціонал Е-кабінету;

стану розрахунків з бюджетом;

подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма 5ДР) та подання облікової картки фізичної особи – платника податків (Форма 1ДР);

отримання інформації про податковий борг;

> у рубриці «Мобільний застосунок «Моя податкова» розділу «Е-СЕРВІСИ» (https://tax, gov, ua/mobilniv-zastosunok-moya-vodatkova ) матеріали щодо:

нових сервісів мобільного застосунку «Моя податкова»;

мобільного застосунку «Моя податкова»;

податкової знижки для громадян у мобільному застосунку «Моя податкова»; отримання інформації з реєстрів ДПС у мобільному застосунку «Моя податкова»;

листування з ДПС у смартфоні;

отримання відомостей про доходи у смартфоні;

подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 група).

Крім того, у меню «Допомога» забезпечено розміщення актуальної інформації щодо розділів «Введення звітності», «Вхідні/вихідні документи», «Листування з ДПС», «Вступ», «Вхід до приватної частини» та нового розділу «Електронний документообіг та делегування права підпису».

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання інжинірингових послуг для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг, перерахованих в п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зокрема, інжинірингових послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд. II ПКУ інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Отже, перелік інжинірингових послуг обмежено переліком, визначеним п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами, а тому з метою застосування норм розділу V ПКУ до інжинірингових послуг можуть бути віднесені лише:

- в галузі будівництва: надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів;

- стосовно об’єктів техніки і технології: розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання таких об’єктів;

- під час здійснення монтажних та пусконалагоджувальних робіт – надання консультацій та авторський нагляд. При цьому самі монтажні та пусконалагоджувальні роботи згідно з п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під визначення терміну «інжиніринг» не підпадають.

Отже, операція з постачання платником ПДВ резиденту інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд. ІІ ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

У разі, якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому в п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд. ІІ ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об’єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

Інжинірингові послуги для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України, які не увійшли до переліку, визначеного у п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд. II ПКУ, є об’єктом оподаткування ПДВ, а місце їх постачання визначається за правилами, встановленими п.п. «в» п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 розд. V ПКУ.

Так, п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 розд. V ПКУ визначено, що місцем постачання інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна у тому числі, що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна у тому числі, що будується.

Визначення об’єкта та бази оподаткування для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017 – 2020 роки.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів із документальним підтвердженням особи та місця перебування.

У разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням).

Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (внесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588).

При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей з ЄДР щодо фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

Підстави для відмови контролюючим органом у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 721), підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунка/електронного гаманця на облік є:

1) відсутність платника податків на обліку в контролюючому органі;

2) наявність інформації про зняття з обліку в контролюючому органі чи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

3) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про відкриття такого рахунку/електронного гаманця іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції (крім рахунків у цінних паперах, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8» або з категорією рахунків 12, 22, 24);

4) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку/електронного гаманця.

Надходження до банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей повідомлення-відповіді з такою причиною відмови свідчить про те, що рахунок/електронний гаманець уже взято на облік контролюючим органом. У такому разі повідомлення-відповідь буде містити дату взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі.

Отримання банком, іншої фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг/емітентом електронних грошей Повідомлення-відповіді з причиною відмови у зв’язку з наявністю в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку/електронного гаманця є підставою для початку видаткових операцій за цим рахунком/електронним гаманцем платника податків;

5) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до ЄДР відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;

6) наявність судового рішення щодо заборони взяття рахунків /електронних гаманців на облік у контролюючих органах;

7) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття такого рахунку/електронного гаманця (крім рахунків/електронних гаманців, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8»);

8) відсутність у ЄДР платника податків – фізичної особи – підприємця або юридичної особи чи її відокремлених підрозділів, іншої організації, які відповідно до законодавства мають бути включені до ЄДР;

Перелік кодів причин відмови у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків наведено в додатку 7 до Порядку № 721 (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 721).

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) та четвертому (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.

Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Чи однакові основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека) для чеків, створених РРО та ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.

Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.

Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).

Нагадуємо, що за допомогою цифрового сервісу ДПС України «TAX Control», віджет якого розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті, можна оперативно повідомити про: невидачу фіскального чека; торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції; відмову прийняти платіжну картку; роботу без державної реєстрації; неоформлених працівників.

Які податкові обов’язки платника податків, який прийняв рішення про реорганізацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за своїм місцем обліку про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Державна реєстрація юридичних осіб та інші реєстраційні дії здійснюються відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) на підставі документів, зокрема, поданих заявником.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону № 755 у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Облік платників податків в контролюючих органах є похідною процедурою від державної реєстрації та здійснюється відповідно до норм статей 63 – 70 Кодексу.

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.

Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Кодексу податковим номером юридичної особи є ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

Отже, першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є Єдиний державний реєстр.

У разі прийняття рішення щодо реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, платнику податків необхідно звернутись до Єдиного державного реєстру для проведення відповідних реєстраційних дій. Відомості про прийняття юридичною особою такого рішення будуть отримані ДПС у порядку інформаційної взаємодії. Додатково подавати до контролюючих органів повідомлення про таке рішення не потрібно.

По суті, перетворення юридичної особи є виключно зміною організаційно правової форми і не передбачає зміни коду ЄДРПОУ юридичної особи (податкового номеру), а також процедур зняття з обліку в контролюючих органах як платника податків юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та взяття на облік новоутвореної юридичної особи.

Реєстраційна картка для отримання електронних довірчих послуг: про заповнення розділу «Відомості про місце проживання»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання фізичною особою електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) необхідно, зокрема, надати заповнену та підписану Реєстраційну картку для фізичної особи (далі – Реєстраційна картка).

Форма Реєстраційної картки затверджена наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» (зі змінами).

Фізична особа, у якої відсутня адреса реєстрації місця проживання та/або наявна довідка внутрішньо переміщеної особи, при отриманні кваліфікованого електронного підпису у Надавача може зазначити у полі «Відомості щодо місця проживання» Реєстраційної картки фактичну адресу свого проживання, оскільки документальне підтвердження Надавачем не вимагається.

Чи можна зазначити посаду працівника юридичної особи у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа електронного підпису, отриманому КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною другою ст. 23 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) визначено перелік обов’язкових даних, які повинен містити кваліфікований сертифікат відкритих ключів, інформація про займану посаду користувача не є обов’язковими даними. Проте частиною п’ятою ст. 23 Закону № 2155 передбачено, що кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Такі атрибути не повинні впливати на інтероперабельність і визнання кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

Відповідно до п. 27 Вимог до надавачів послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 764 «Деякі питання електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг», кваліфікований надавач довірчих послуг самостійно визначає обсяг положень регламенту та інших документів, що підлягають розміщенню на його вебсайті, для ознайомлення користувачів електронних довірчих послуг з інформацією про умови отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

03.10.2025 набув чинності Регламент роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погоджений Міністерством цифрової трансформації України 17 березня 2025 року та затверджений Головою Державної податкової служби України 10 квітня 2025 року (https://ca.tax.gov.ua/reglament) (далі – Регламент роботи).

Згідно з п.п. 4.1.3 п. 4.1 розд. 4 наказу ДПС від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг», дозволяється за бажанням заявника у разі надання ним підтверджуючих документів, у реєстраційному полі «Посада» вносити назву посади.

Також, п. 3.1 розд. 3 «Ідентифікація та автентифікація» Політики сертифіката Надавача, що є додатком 1 до Регламенту роботи, визначено, що кваліфіковані сертифікати можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів. Такі атрибути не повинні впливати на інтероперабельність і визнання кваліфікованих електронних підписів чи печаток. При цьому у таблиці 2 передбачено поле «Title (T)», яке може містити значення «Посада (для кваліфікованих сертифікатів представників юридичної особи за необхідності)».

Отже, поле «Посада» не є обов’язковим реквізитом кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, проте за бажанням заявника та у разі надання ним підтверджуючих документів про перебування на займаній посаді юридичної особи Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України може вносити таку інформацію до кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Деякі особливості визначення МПЗ для ФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.

Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.

Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.

Офіси податкових консультантів – якісна податкова підтримка платників

Офіс податкових консультантів – це надійний помічник для кожного, хто сумлінно виконує свої податкові обов’язки і один простір для безліч потреб.

Адреси розташування та графіки роботи Офісів податкових консультантів – за QR-кодом:

Сплата податкових платежів та єдиного внеску: де знайти інформацію про реквізити рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників.

Нагадуємо про бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

 

Податкова знижка: до 31 грудня встигніть повернути частину податків

Українці ще мають шанс повернути частину сплачених податків за 2024 рік. Але часу обмаль.

До 31 грудня включно можна подати декларацію про майновий стан і доходи та скористатися правом на податкову знижку. Після цієї дати можливість отримати компенсацію за рік зникає безповоротно.

Податкова знижка – це механізм, який дозволяє громадянам повернути частину вже сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Нею можуть скористатися всі офіційно працевлаштовані українці, які мають документально підтверджені витрати, що підпадають під відшкодування.

Що можна включити до податкової знижки?

Перелік витрат у 2024 році є досить широким. До нього входять:

- Оплата навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти.

- Пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу.

- Оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом.

- Страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом.

- Витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

- Оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.

- Витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

- Витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.

- Витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов).

- Витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

Платник має надати копії документів, що підтверджують ці витрати: договори, квитанції, чеки, платіжні доручення.

Що важливо знати перед поданням декларації?

- Декларацію можна подати за місцем реєстрації або в електронному вигляді.

- Поштове відправлення має містити опис вкладення та повідомлення про вручення.

- Сума відшкодування перераховується на банківський рахунок платника протягом 60 календарних днів після подання декларації.

Як подати декларацію?

- Найзручніше – через Електронний кабінет платника: можна заповнити декларацію онлайн, прикріпити скани документів і відправити без візиту до податкової.

- Особисто в органі ДПС – для тих, хто бажає подати паперову декларацію.

- Поштою – заздалегідь, щоб відправлення встигло надійти до кінця року.

Податкова знижка дозволяє повернути від сотень до десятків тисяч гривень – залежно від витрат. Це один із найпростіших способів зекономити власні кошти, тому варто подати декларацію вже зараз, не чекаючи останніх днів року.

В ДПС розповіли як працює автоматизована система списання податкового боргу: щомісячне списання зросло втричі

Трохи більше трьох місяців тому в Україні запрацювала нова система автоматичного стягнення податкового боргу. Вона вже довела свою ефективність. Щомісячні обсяги списання боргів зросли більше, ніж втричі. Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Вона оприлюднила відео, де покроково розповіла як працює механізм.

«Механізм максимально прозорий, єдиний підхід до всіх. Стосується лише юридичних осіб, які мають податковий борг. Але бурхливе обговорення навколо інструменту не вщухає», – зазначила Леся Карнаух.

Така система не нова для податкових світу. Тепер вона є у нас.

Як це виглядає на практиці?

Людський фактор мінімізований. Жодних ручних рішень. Все виключно в межах законодавства.

Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.

Як працює система?

- Щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг.

- Система генерує платіжну інструкцію.

- Накладається електронний підпис.

- Документ миттєво відправляється до Казначейства.

- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку.

- Банк списує лише чітко визначену суму.

Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.

Схитрити боржникам не вдасться. Все автоматично.

Списання боргу не є несподіваним!

Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.

Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів — борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом.

Е-повідомлення: оперативне інформування про помилкову сплату платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску працює сервіс ДПС України «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати у розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення Заяви на перерахування коштів в електронному форматі до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми.

У формі Е-повідомлення зазначається:

податковий номер платника;

назва та код територіального органу ДПС;

код території;

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Фізична особа заяву про застосування пільги зі сплати земельного податку щороку до контролюючого органу не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Подавати заяви про надання пільги по земельному податку фізичні особи можуть із врахуванням терміну давності, визначеним ст. 102 та абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Водночас, податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ (абзаци сьомий і дев’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на користування пільгою контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (абзац дванадцятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із оригіналом документа або належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право на пільгу.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із оригіналом документа або належним чином засвідченої копії документа, що посвідчує право на пільгу.

При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, фізична особа подає до контролюючого органу нову заява про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками або зміни земельних ділянок для застосування пільги.

Одночасно повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно з п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги».

Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР/Заяви за ф. № 5ДР громадянин України може пред’являти заламіновані документи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України фізична особа – платник податків незалежно від віку, для якої раніше не формувалася Облікова картка платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

У разі виникнення змін даних, які вносяться до ДРФО, а також необхідності отримання Картки платника податків, фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV та Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» свідоцтва про народження, шлюб тощо є підтвердженням державної реєстрації відповідного факту.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачена заборона на ламінування документів.

Отже, громадянин України при поданні Облікової картки за ф № 1ДР / Заяви за ф. № 5ДР, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО може пред’являти заламіновані документи (свідоцтво про народження / шлюб тощо).

Заява на отримання ліцензії/внесення чергового платежу: який номер платіжної інструкції зазначається у графі «Інформація про внесення платежу за ліцензію»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, пального, і зберігання пального затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» (далі – Порядки).

Відповідно до вимог Порядків у заяві щодо ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності вказується, зокрема, у графі «Інформація про внесення платежу за ліцензію» – код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної (квартальної) плати за відповідну ліцензію.

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями.

Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету мають можливість доступу до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація по кожному виду податку та детальна інформація по кожному виду податку (платежу) у розрізі проведених операцій, в тому числі інформація про сплату податку (платежу) (дата та номер платіжної інструкції).

Враховуючи зазначене, при заповненні графи «Інформація про внесення платежу за ліцензію» заяви (на отримання ліцензії/внесення чергового платежу) щодо ліцензій на здійснення відповідного виду діяльності зазначається номер платіжної інструкції, що відображений в меню «Стан розрахунків з бюджетом» Електронного кабінету за відповідним платежем.

 

Дохід отриманий фізичною особою від продажу вживаного товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій ФО: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».

Згідно з ст. 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Крім того, частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Статтею 50 Цивільного кодексу України передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.

Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.

Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), ставка якого становить 5 відсотків.

Відповідно до пп. 179.1 та 179.7 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.

В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.

Визначення МПЗ юридичною особою, яка уклала договір суборенди за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Так, відповідно до підпунктів 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

рентна плата за спеціальне використання води;

20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

При цьому вказаними нормами встановлено, що у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Отже, ПКУ не передбачено віднесення до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, які зменшують загальне мінімальне податкове зобов’язання, 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, суборендодавцем яких є юридичні особи.

У зменшення загального мінімального податкового зобов’язання відноситься 20 відс. витрат на сплату орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь по усіх орендованих земельних ділянках, які перебувають у державній чи комунальній власності, крім тієї частини земельних ділянок, що передані у суборенду іншим користувачам та по яких зареєстроване право суборенди.

Термін сплати плати за ліцензію на право здійснення відповідного виду діяльності настає у наступному році: визначення розміру МЗП для застосування при розрахунку плати за ліцензію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст.ст. 50-53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вартість річної плати за ліцензію на відповідний вид діяльності розраховується від розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (крім ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, плата за які справляється щоквартально рівними частинами).

Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Отже, при здійсненні чергового платежу за ліцензію у поточному календарному році, термін сплати за яку настає у наступному році, розмір плати за ліцензію розраховується від розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому настає термін сплати чергового платежу за ліцензію на відповідний вид діяльності (закінчується оплачений період дії ліцензії).

Основні види ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно)

Акцентуємо увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

За яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. IV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 розд. IV ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ.

Так, згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно). Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 12 Закону № 1105).

Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) (ст. 4 Закону № 1105).

Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Самозайнята особа, як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)», на який сплачуються суми коштів податкових агентів, утримані із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та інших доходів, ніж заробітна плата;

11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами –підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування», на який сплачується сума, вказана у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Таким чином, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

При цьому самозайнята особа, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, сплачує військовий збір за кодом класифікації доходів бюджету – 11011000.

Реорганізації шляхом перетворення: перереєстрація платника ПДВ-правонаступника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Господарський кодекс України втратив чинність 28 серпня 2025 року згідно із Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон), яким визначено особливості регулювання діяльності у трирічний перехідний період, що започатковано з дати введення закону в дію, протягом якого юридичні особи окремих організаційно-правових форм повинні змінити свою організаційно-правову форму.

Відповідно до частини першої статті 108 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) перетворення – це зміна організаційно-правової форми юридичної особи. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи (частина друга статті 108 ЦКУ).

Реорганізація підприємства шляхом перетворення вимагає від платників дотримання правил та норм, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) у частині перереєстрації платника податку на додану вартість (далі – податок, ПДВ), визначення прав та обов’язків правонаступника.

Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 183 – 184 Кодексу та регламентується розділами ІІІ – V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами (далі – Положення № 1130).

У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника ПДВ (абзац другий пункту 183.15 статті 183 Кодексу).

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 Кодексу для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Порядок проведення процедур перереєстрації визначено розділом ІV Положення № 1130, згідно з якими для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ, форма якої визначена додатком 1 до Положення № 1130, з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації. Заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі перереєстрації платника ПДВ на підставі заяви за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не змінюються.

У разі якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 Кодексу (абзац шостий пункту 183.15 статті 183 Кодексу), а платник податку має визначити податкові зобов’язання відповідно до пункту 184.7 статті 184 Кодексу.

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції – запорука своєчасного наповнення бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банка України (НБУ) від 29.07.2022 року № 163 (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Чи зобов’язана фізичній особі повідомляти контролюючий орган про факт відчуження об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 70.16.6 п. 70.16 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних та юридичних осіб виникає або припиняється право власності, у строки та порядку, встановленому п.п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Згідно з положеннями п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ, – не пізніше наступного робочого дня після дня внесення у встановленому законодавством порядку до Єдиного державного демографічного реєстру інформації – про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання / перебування фізичної особи, а також про серії (за наявності) та номери недійсних паспортів.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Порядок подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476.

Враховуючи зазначене, фізична особа не зобов’язана повідомляти контролюючий орган про факт відчуження об’єктів житлової чи нежитлової нерухомості.

Водночас, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними оригіналів документів на право власності, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у його власності.

Суб’єктам господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 2 Порядку № 1233).

Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Таблиці «Інформація про суми податкових пільг» додатка ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відповідно до абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16.03.2025 доповнено підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ новим п. 72.

Пунктом 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Таким чином, сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з непроведеним коригуванням фінансового результату до оподаткування, встановленим абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, є пільгою, яка відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020408 згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету.

Сума пільги, передбачена п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:

1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2).

Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.

Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям відображається у додатку БД до Декларації, яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611.

Визначення обсягу оподаткованих операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ: чи враховується сума акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів / послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

При цьому, відповідно до п. 188.1 ст. 188 розд. V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Тобто, сума акцизного податку, яка нарахована при реалізації підакцизних товарів відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, до бази оподаткування ПДВ, яка визначена відповідно до п. 188.1 ст. 188 розд. V ПКУ, не включається.

Таким чином, при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розд. V ПКУ, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ сума акцизного податку, який нараховується, зокрема, відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 розд. VІ ПКУ, не враховується.

Трудові відносини: алгоритм оформлення неповнолітнього працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про алгоритм щодо процедури оформлення неповнолітнього працівника.

1. Необхідно перевірити документи:

- паспорт або свідоцтво про народження;

- трудову книжку (за наявності);

- згоду одного з батьків або особи, що їх замінює (якщо працівнику 14–15 років).

2. Поінформувати потенційного працівника про умови праці на підприємстві та графік роботи, необхідність попереднього медичного огляду.

3. Після проходження медогляду укладається трудовий договір, бажано у письмовій формі.

4. Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу:

- у довільній формі, або

- за типовою формою.

5. Вносяться відомості про прийняття неповнолітнього до Журналу обліку працівників, які не досягли 18-річного віку, зазначте дату народження.

6. Повідомляється Державна податкова служба України про прийняття працівника на роботу за затвердженою формою в електронному чи паперовому вигляді. Надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

7. Здійснюється кадровий облік.

8. Після цього неповнолітній працівник може розпочати роботу

Важливо!

При укладенні трудового договору у період дії воєнного стану не може встановлюватися умова про випробування неповнолітнього працівника під час прийняття на роботу.

Якщо неповнолітній працевлаштовується вперше, роботодавець повинен протягом 5 днів після прийняття на роботу оформити на нього трудову книжку на вимогу працівника. Зараз триває перехід на електронний облік.

Про право фізичної особи – пенсіонера на пільгу щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).

Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.

Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком), мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Подавати заяви про право корисування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Щодо визначення контролюючої особи КІК за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) контролюючою особою КІК у разі якщо ФО, яка володіє 100 відс. корпоративних прав такого ТОВ та 100 відс. корпоративних прав іноземної компанії, визнає себе контролюючою особою для такої КІК, та чи є при цьому у ТОВ обов’язок щодо подання повідомлень про набуття або припинення участі у КІК та Звіту про КІК, інформує.

Підпунктом 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією (КІК), якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Отже, якщо фізична особа, яка володіє 100 відс. корпоративних прав ТОВ та 100 відс. корпоративних прав іноземної компанії, визнає себе контролюючою особою такої КІК, то ТОВ не є контролюючою особою для такої КІК та відповідно у нього відсутній обов’язок щодо подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи та Звіту про КІК.

Електронний кабінет: надсилання ФОПом заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

До уваги податкових агентів - резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Водночас, п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) самостійно нарахувати податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.

При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154 «Про затвердженням Змін до бюджетної класифікації» Класифікацію доходів бюджету доповнено новими кодами, зокрема, кодом 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».

Абзацом першим п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, положення п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ щодо податкових наслідків невідповідності вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, не застосовуються. Оподаткування таких доходів спеціалістів резидента Дія Сіті здійснюється відповідно до положень п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

 

Враховуючи викладене, у разі якщо резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), то такий податковий агент, зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті у вигляді заробітної плати або винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його за власний рахунок до бюджету на бюджетний рахунок, відкритий на ім’я територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11011200, до подання Розрахунку.

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Фізична особа подає Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

витяг з реєстру територіальної громади;

паспорт, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (зі змінами) (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

«Податки захищають»: які податки сплачує репетиторка-студентка

Міністерство фінансів України разом із Державною податковою службою України продовжують інформаційну кампанію «Податки захищають». У межах дев’ятої життєвої історії розповідаємо, які саме податки з доходів від репетиторської діяльності сплачує студентка Людмила.

Отже, 22-річна Людмила навчається на 4 курсі за спеціальністю «Програмування». У вільний час підробляє репетиторкою з математики та готує 11-класників до НМТ (Національного мультипредметного тесту). Щомісяця вона заробляє близько 14 тис. грн (42 тис. грн/квартал; 168 тис. грн/рік). Людмила зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 3 групи. Це дозволяє їй працювати не лише з окремими учнями, а й зі школами та онлайн-платформами.

Щоквартально Людмила подає податкову декларацію через додаток «Моя податкова» та сплачує податки й обов’язковий страховий платіж.

За рік підсумок виглядає так:

Якщо Людмила отримуватиме оплату за свої послуги репетиторки на особисту банківську картку, криптовалютою або готівкою, не декларуватиме її та не сплачуватиме податки з доходу, тоді:

- військові не матимуть ізотермічних покривал, щоб запобігти переохолодженню пораненого побратима і врятувати йому життя,

- в дитячому садку діти не зможуть якісно проводити час під час прогулянок,

- державні фонди соціального страхування не наповнюватимуться, відтак, Людмила за потреби не отримає соціального страхування та відповідних виплат.

Податки захищають. Допомагай своїм внеском!

Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою та фінансується Урядом Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в цьому матеріалі, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.

ДПС допомагає бізнесу уникнути порушень: нагадала про зміни для продавців підакцизних товарів

Державна податкова служба робить ставку на попередження, а не штрафи або припинення дії ліцензій. Саме тому ліцензіати роздрібної торгівлі алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним уже отримали інформаційні повідомлення від ДПС із нагадуванням про нові вимоги, що діють з 1 жовтня 2025 року.

Йдеться про нові правила щодо дотримання ними вимог рівня середньої щомісячної заробітної плати (МЗП) та загального місячного оподатковуваного доходу (ЗМОД).

ДПС просить самостійно переглянути та проаналізувати доведену інформацію про нові вимоги. І за потреби, вжити заходів для усунення можливих порушень. Це допоможе уникнути порушень законодавства, оскільки у разі наявності ознак недотримання вимог ДПС має право ініціювати контрольно-перевірочні заходи.

Нагадуємо, що розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання (СЗП) / загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання – ФОП, що не має найманих працівників (ЗМОД), має становити:

1,5 мінімальних заробітних плат– для всіх місць роздрібної торгівлі:

- розташованих за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- з площею торговельної зали до 500 м².

Ця відстань визначається не лише між місцем роздрібної торгівлі та адміністративним центром області, де воно знаходиться, а й між ним та іншими адміністративними центрами України.

2 мінімальні заробітні плати– для всіх інших суб’єктів, якщо хоча б одне місце торгівлі не відповідає умовам пункту 1.

Ці вимоги поширюються на всіх працівників суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а не лише на тих, які безпосередньо працюють у місцях такої роздрібної торгівлі.

Як розраховувати СЗП / ЗМОД:

- Для підприємств із працівниками СЗП визначається на основі показників, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Сума нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, ділиться на кількість працівників, яким нараховано зарплату за звітний період (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

- Для фізичних осіб – підприємців без найманих працівників ЗМОД – це фактично отриманий оподатковуваний дохід за місяць від усіх видів господарської діяльності, у грошовій та негрошовій формі, з урахуванням вимог обраної системи оподаткування.

Детальніше з інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/komentari-fahivtsiv-dps/944395.html.

Комунікація задля підвищення податкової обізнаності

Просвітницькі ініціативи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) для платників задля підвищення рівня податкової культури та уникнення помилок під час сплати податків, зборів і єдиного внеску формують відповідальність та сприяють обізнаності.

Під час опрацювання Державною податковою службою України інформації від Державного казначейства України все ще виявляються випадки некоректного заповнення платіжних інструкцій. Через це сплачені кошти не можуть бути автоматично рознесені до інтегрованих карток платників, що створює технічні труднощі як для податківців, так і для самих платників.

У ході онлайн-зустрічі із суб’єктами господарювання фахівці ГУ ДПС детально роз’яснили як правильно заповнювати обов’язкові реквізити платіжних інструкцій. Особливу увагу приділили правильності зазначення таких даних, як «Код платника» та «Код фактичного платника».

Також було розглянуто порядок формування реквізиту «Призначення платежу». Зокрема, учасникам продемонстрували приклади заповнення полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Окремо зупинилися на специфіці оформлення платіжних інструкцій під час проведення безготівкових розрахунків юридичними особами, ФОП та громадянами, а також під час готівкових платежів через банкомати, термінали чи каси надавачів платіжних послуг.

Податківці нагадали учасникам діалогу, що податки та збори сплачуються безпосередньо платником, а у визначених законом випадках — податковим агентом або представником платника.

Комунікація з платниками триває, і ГУ ДПС планує нові зустрічі для посилення податкової обізнаності.

Чи є підтвердженням достовірності реєстраційного номера дані про РНОКПП з ДРФО, внесені до е-паспорта або е-свідоцтва про народження?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу,

Відповідно до п. 12, 13 ст. 3 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»:

е-паспорт – паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності);

е-паспорт для виїзду за кордон – паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання та податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО)) (за наявності).

Згідно з п. 11 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізична особа – платник податків може подавати дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, зокрема як внесені до е-паспорта, е-паспорта для виїзду за кордон, е-свідоцтва про народження, так і окремо, як електронну копію документа, що засвідчує реєстрацію такої особи в ДРФО засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (далі – Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія, за умови здійснення перевірки відповідності та підтвердження таких реєстраційних даних.

Перевірка відповідності та підтвердження даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків реєстраційним даним особи, внесених до ДРФО, здійснюється Порталом Дія шляхом інформаційної взаємодії з ДРФО, з урахуванням вимог законодавства з питань захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

Податкова знижка: які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, що надається податковим агентом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Внесення ФОПом – платником єдиного податку змін щодо відомостей до реєстру платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

податкова адреса суб’єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)»;

дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;

платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Про право на звільнення від податкових обов’язків юридичних і фізичних осіб, які постраждали від російської агресії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків із прифронтових територій, які постраждали внаслідок бойових дій, можуть отримати тимчасове звільнення від виконання податкових обов’язків.

Таке право визначено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Ним для такого бізнесу передбачено перенесення термінів подання звітності та сплати податків на дату після закінчення воєнного стану або відновлення можливості виконання платником своїх обов’язків.

Хто може скористатися:

Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки, зокрема:

- руйнування повністю або частково виробничих потужностей;

- знищення комп’ютерного та іншого обладнання;

- перебування на території бойових дій;

- окупацію території, де розташоване підприємство або його об’єкти оподаткування;

- втрату доступу до виробничих чи управлінських приміщень;

- втрату інших виробничих чи необоротних активів.

Тимчасове звільнення передбачає:

перенесення термінів:

- подання звітності з визначених податків, зборів, обов’язкових платежів;

- сплати визначених податків, зборів та обов’язкових платежів;

звільнення від штрафних санкцій за:

- несвоєчасну реєстрацію податкових або акцизних накладних;

- порушення порядку застосування РРО/ПРРО.

Що необхідно зробити:

Платник податків має подати до контролюючого органу заяву довільної форми з документами на підтвердження.

Це можуть бути:

- акти фіксації пожеж, руйнувань, складені уповноваженими працівниками ДСНС;

- дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на майно;

- витяги з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень;

- банківські виписки про відсутність коштів як інших джерел доходу підприємства;

- інші документи з підтвердженням фактів перешкод або неможливості.

Подати їх можна за місцем податкової реєстрації або до будь-якого сервісного центру ДПС особисто, поштою (з повідомленням про вручення) або через Електронний кабінет.

Розгляд документів:

Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів.

Якщо документів недостатньо – платнику направляється рішення з пропозицією надати додаткові матеріали для підтвердження протягом 10 календарних днів. Після отримання таких додаткових документів, контролюючий орган розглядає їх протягом 20 календарних днів.

Рішення щодо можливості чи неможливості виконання податкових обов’язків платником приймається з урахуванням індивідуальних особливостей бізнесу та обставин кожного платника, причинно-наслідкового зв’язку та усіх документів.

У разі позитивного рішення платник отримує право виконати свої податкові обов’язки протягом шести місяців після скасування дії воєнного стану або після відновлення можливості їх виконання.

Про подання заяви фізичною особою про застосування пільги із земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України.

Пільги із земельного податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.

Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.

При цьому відповідно до п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (абзац другий п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду (абзац третій п. 281.5 ст. 281 ПКУ).

Подавати Заяви про застосування пільги фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.

Отже, Заява про застосування пільги із земельного податку (разом з документами, що посвідчують право пільгу) подається до контролюючого органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).

Водночас зазначаємо, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, подає Заяву про застосування пільги (разом з документами, що посвідчують право на пільгу), до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 01 січня року, в якому подано Заяву про застосування пільги, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).

Також, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платникам податку на додану вартість (ПДВ) автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ). Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого п. 87.1 ст. 87 ПКУ.

Стосовно, чи може платник ПДВ поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано), повідомляємо.

Згідно з п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;

б) з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Формула, за якою здійснюється рахунок реєстраційної суми, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 569).

Складовою такої формули є S поповнення рахунку – загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ, в тому числі рахунків у системі СЕА ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» – «в» п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим.1 ПКУ.

Згідно з п. 19 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.

Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.

Отже, нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано).

Порушення використання КОРО та/або РК: яка відповідальність застосовується контролюючим органом до СГ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з пунктами 5, 6 та 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у випадках, визначених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення та щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Пунктом 3 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що якщо у випадках, визначених Законом № 265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або розрахункові книжки (РК), то до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Щодо стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі.

Акцентуємо увагу, що направлення платіжних інструкцій здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Підставою для відкликання платіжних інструкцій відповідно до Порядку фактично є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про відсутність/погашення податкового боргу.

Чи зобов’язаний орендар земельної ділянки надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

ЦОПи стають доступнішими: ДПС продовжує облаштовувати простір для маломобільних відвідувачів

Державна податкова служба України працює над створенням по-справжньому безбар’єрного середовища у своїх Центрах обслуговування платників. Головний пріоритет – комфорт та легкий доступ для маломобільних відвідувачів.

Все більше адмінбудівель податкової оснащуються пандусами, підйомниками та зручними входами. Більшість ЦОПів уже мають адаптовану інфраструктуру, а робота над рештою – триває.

Паралельно оновлюється й внутрішній простір: встановлюються тактильні та візуальні елементи доступності, а також інформаційні панелі, що дозволяють відвідувачам швидко орієнтуватися та отримувати потрібні дані.

Ще один напрям модернізації – створення комфортних умов для родин із дітьми. У частині будівель уже облаштовані дитячі куточки, зручні для очікування та перебування малечі.

Безбар’єрність, доступність, комфорт і турбота про кожного платника податків – це реальні зміни, які вже відбуваються у Центрах обслуговування по всій країні.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.

Згідно з примітками 12 – 13 інформації до додатка 1 до Декларації:

у графі 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» зазначається збільшення річної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 25000 грн. згідно з нормою п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ): якщо розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшується, зазначається «25000», якщо не збільшується, графа не заповнюється;

у графі 17 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:

графа 9 р. 2. n х графу 14 р. 2. n х графу 15 р. 2. n/100 + графа 16 р. 2 n, де n – порядковий номер рядка.

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(графа 9 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х графу 14 «Ставка (%)» х графу 15 «Розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року»/100)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + графа 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» (25000 грн)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

Вихід з ладу спеціалізованого РРО для АЗС: яким чином проводяться розрахунки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами) передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.

Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 (далі – Вимоги) до складу спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату (далі – ЕККА) для автозаправних станцій (далі – АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.

Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог).

Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:

всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;

окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.

Таким чином, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим ЕККА для АЗС.

Враховуючи викладене вище, у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Щодо боротьби з нелегальним обігом пального

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у межах функціональних повноважень здійснюються заходи щодо протидії нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області.

Працівниками підрозділу контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС спільно з представниками ГУ НП в Дніпропетровській області встановлено факти незаконного зберігання та реалізації пального з порушеннями чинного законодавства.

Так, діяльність з реалізації пального проводилась особою без реєстрації суб’єктом господарювання та за відсутності будь-яких дозвільних документів на здійснення такого виду діяльності.

Податківцями за результатами проведеної контрольної закупки підтверджено факт нелегальності торгівлі пальним.

Наразі тривають заходи з документування всіх обставин правопорушення.

Наголошуємо, що незаконний обіг пального не лише завдає збитків державному та місцевому бюджетам, але й створює недобросовісну конкуренцію для легального бізнесу. Крім того, пальне, яке реалізується без дозвільних документів і належного контролю, може становити потенційну загрозу для життя і здоров’я споживачів та навколишнього середовища.

В умовах дії воєнного стану подібна незаконна діяльність набуває ознак неприпустимого та цинічного злочину проти фінансової безпеки держави.

ГУ ДПС продовжує посилену роботу з виявлення та ліквідації тіньового обігу підакцизних товарів на території регіону, щоб забезпечити максимальне наповнення бюджету.

Внесення змін до Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомлення за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Мобілізований ФОП скористався правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе: подання ліквідаційної звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).

Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:

- ФОПи на загальній системі оподаткування – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Додаток ЄСВ1));

- ФОПи на спрощеній системі оподаткування – додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Додаток 1)).

При цьому, в табличній частині:

Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);

Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Про особливості складання РК з метою приведення показників ПН у відповідність із показниками митної декларації після завершення операції з вивезення товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Розрахунок коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК-2) складається після завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією. Якщо процедуру оформлення митної декларації не завершено, РК-2 не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до п. 9 прим. 35 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI ознаку завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту платник самостійно зазначає в останній додатковій декларації до відповідної митної декларації.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК-2, при цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини такого РК-2 вказується код причини коригування – 502.

Яка відповідальність передбачена за неподання звітності через дротові або бездротові канали зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі виявлення під час проведення перевірки неподання звітності пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок через дротові або бездротові канали зв’язку (в разі обов’язковості її подання) до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

Зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, – тягне за собою накладення адміністративного штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплатіть вчасно: Банківські дні для зарахування податків і ЄСВ наприкінці 2025 та на початку 2026 року

• банківським днем для зарахування податків, зборів та сум єдиного внеску у 2025 році буде 30 грудня відповідно до Регламенту роботи органів Казначейства.

З 31 грудня 2025 року по 01 січня 2026 року включно міжбанківські платіжні операції через Систему електронних платежів НБУ (СЕП НБУ) від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюватимуться.

З 2 січня 2026 року Казначейство в СЕП НБУ працюватиме у звичайному режимі.

 

Довідково:

Регламент роботи органів Казначейства у період завершення бюджетного 2025 року та початку 2026 року, затверджений наказом Державної казначейської служби України від 03.12.2025 № 296.

Строки сплати податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Удосконалення адміністрування податкового боргу: ключові акценти онлайн засідання Рахункової палати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує системну роботу з підвищення ефективності адміністрування податкового боргу та зміцнення податкової дисципліни платників.

Пріоритетом є створення прозорих, зрозумілих та сучасних механізмів взаємодії з бізнесом і громадянами, а також забезпечення стабільних надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Фахівці ГУ ДПС на чолі із заступницею начальника податкової служби області Наталею Федаш взяли участь у онлайн засіданні Рахункової палати, під час якого було розглянуто Звіт про результати аудиту відповідності на тему: «Податковий борг: удосконалення адміністрування».

У межах засідання було обговорено:

- ключові тенденції у динаміці податкового боргу;

- актуальні виклики, які впливають на ефективність його адміністрування;

- рекомендації щодо підвищення результативності роботи податкових органів;

- можливості посилення міжвідомчої взаємодії та цифровізації процесів.

До уваги фінансових агентів, підзвітних FATCA: відновлено роботу порталу IDES

Роботу порталу Міжнародної служби обміну даними (IDES) відновлено.

У разі виникнення проблем при роботі з платформою IDES користувачі можуть звернутись до служби підтримки за електронного адресою: [email protected].

Нагадаємо, доступ до платформи IDES був обмежений через тимчасові технічні проблеми в роботі сайту IDES, про що повідомляла Служба внутрішніх доходів США (IRS).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                       Головного управління ДПС

                                                                                                                 у Дніпропетровській області

(Кам'янський району