Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

Як отримати податкову знижку: дізнайтеся на чому можна заощадити, задекларувавши доходи

Податкова знижка – це можливість для офіційно працевлаштованих громадян повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Скористатися податковою знижкою можуть фізичні особи – резиденти України. Головна умова: ви повинні отримувати офіційну заробітну плату, з якої утримується податок на доходи фізичних осіб.

Знижка дозволяє зменшити ваш річний оподатковуваний дохід на суму витрат, понесених на купівлю певних товарів, робіт чи послуг у резидентів України.

Які витрати можна включити до податкової знижки

До податкової знижки можуть бути включені витрати на:

- Освіту – оплату навчання у дитячих садках, школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах (для себе або родичів першого ступеня споріднення).

- Житло – сплату відсотків за іпотечним кредитом.

- Медичні послуги – зокрема витрати на допоміжні репродуктивні технології.

- Страхування – внески за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення.

- Благодійність – пожертви неприбутковим організаціям (у межах 4 % від річного оподатковуваного доходу).

Які документи необхідні
До податкової знижки включаються лише фактично понесені витрати, підтверджені документально. Платнику податків необхідно мати:

- квитанції, фіскальні або товарні чеки;

- договори з надавачами послуг;

- прибуткові касові ордери.

У документах обов’язково повинні бути зазначені вартість товарів або послуг та дата їх придбання чи надання.

Як подати декларацію
Щоб отримати податкову знижку, необхідно:

- Подати річну декларацію про майновий стан і доходи, у якій зазначити підстави для отримання знижки та суми витрат. Декларація подається до 31 грудня (включно) року, що настає за звітним.

- Надати копії підтвердних документів разом із декларацією. Оригінали документів потрібно зберігати протягом усього строку позовної давності.

- Врахувати, що загальна сума податкової знижки не може перевищувати річний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати.

- Для окремих видів витрат можуть застосовуватися спеціальні обмеження, встановлені законодавством.

Варто пам’ятати, що право на податкову знижку діє лише протягом одного року. Якщо ви не скористалися ним до кінця року, що настає за звітним, таке право не переноситься на наступні податкові роки.

Чи звільняються новостворені ФОП на загальній системі оподаткування після призову на військову службу від сплати ПДФО та подання звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби)) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми ПДФО, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт.

Отже, згідно з положеннями абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО звільняються ті ФОПи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.

Водночас, на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених ПКУ.

Зафіксовано масову розсилку фішингових листів нібито від імені ДПС

Платникам масово надходять фейкові електронні листи начебто від імені Державної податкової служби України. У темі таких листів йдеться про нібито «фінансову перевірку» щодо легалізації коштів.

Насправді ці повідомлення не мають жодного стосунку до податкової служби. Вони надсилаються зі сторонніх електронних адрес і містять посилання або вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням.

Будьте обережні – відкриття таких файлів може призвести до зараження комп’ютера та надання зловмисникам прихованого доступу до нього.

Наголошуємо: усі офіційні електронні адреси служби мають домен @tax.gov.ua, а офіційна пошта ДПС – [email protected]. Якщо лист надійшов з іншого домену – це явна ознака підробки.

Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .pdf, .zip, .rar, а також файлів з розширенням .exe, .scr. Зловмисники вводять в оману користувача для відкриття ним вкладення.

Зазвичай у таких вкладеннях приховано програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до пристрою користувача.

Закликаємо дотримуватися базових правил кібергігієни:

- не відкривати підозрілі вкладення,

- перевіряти адресу відправника,

- не довіряти навіть знайомим контактам без додаткового підтвердження.

Валютний нагляд: як визначається дата здійснення авансового платежу за операціями з імпорту товарів

Звертаємо увагу платників податків на особливості визначення дати здійснення авансового платежу за операціями з імпорту товарів для цілей валютного нагляду.

Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за імпортними операціями, поставка товарів має бути здійснена у визначений строк з дня авансового платежу (попередньої оплати).

Для цілей валютного нагляду днем здійснення авансового платежу вважається дата списання коштів з рахунку резидента в банку.

Саме з цього моменту платник втрачає можливість розпоряджатися коштами, а його зобов’язання щодо платежу вважається виконаним.

Водночас під час міжнародних переказів банки використовують технічний реквізит – дату валютування (Value Date). Вона зазначається, зокрема, у міжнародних міжбанківських повідомленнях системи SWIFT та може відображатися в інших банківських документах.

Однак дата валютування застосовується банками виключно для технологічних цілей проведення міжбанківських розрахунків і не визначає момент здійснення платіжної дії платником.

Таким чином, початок перебігу граничного строку розрахунків за імпортними операціями визначається лише датою списання коштів з рахунку резидента, а не датою валютування.

Рекомендуємо платникам враховувати зазначений підхід під час планування та здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

В ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений:

> як платників податків – ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588);

> як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) та розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОПа з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Статтею 5 Закону № 2464 передбачено, що зняття з обліку ФОПів – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, яка є внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО), процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої ВПО в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік ВПО, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

ФОПи, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами та доповненнями) за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

ФОПи, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – ФОП може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог статей 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.

При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з обліку ФОПа як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

Послуги без бар’єрів: кожен платник податків має право на комфортний сервіс

Державна податкова служба України продовжує активне впровадження принципів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору. Наше завдання – зробити отримання державних послуг максимально зручним, зрозумілим та доступним для кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей чи обставин.

Що пропонуємо в Центрах обслуговування платників:

Фізична доступність:

- Переобладнуємо входи до ЦОП зручними пандусами та кнопками виклику персоналу.

- У залах очікування та обслуговування передбачено достатньо простору для вільного пересування людей на кріслах колісних.

Цифрова доступність та інклюзивність:

- Розвиваємо дистанційні сервіси. Будь-яку заяву (наприклад, оновлення даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків) можна подати через Електронний кабінет або портал Дія, не виходячи з дому.

- Вебпортал ДПС адаптований для людей з порушеннями зору.

Інформаційна підтримка:

- Наші фахівці готові надати консультативну допомогу людям похилого віку та особам з інвалідністю, допомагаючи з заповненням паперових чи електронних форм.

- Інформаційні матеріали у ЦОП стають більш зрозумілими та структурованими, щоб кожен міг легко розібратися в алгоритмах отримання послуг.

Спеціальний супровід:

- Для ВПО (внутрішньо переміщених осіб) діє спрощений порядок отримання довідок та реєстраційних номерів за місцем фактичного перебування.

- Вже впроваджено та активно використовується відеозв’язок для людей із порушеннями слуху.

Працюємо для вас – прозоро, доступно, без бар’єрів!

Нагадуємо: ДПС має багато каналів зв’язку для надання консультацій або послуг. Обирайте зручний варіант та користуйтеся ресурсами ДПС: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html

 «TAX Control» на захисті доброчесного бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Так, у листопаді 2025 року Державною податковою службою України впроваджено новий цифровий сервіс – «TAX Control».

«TAX Control» - це дієвий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Зазначений сервіс дозволяє абсолютно кожному громадянину долучитись до боротьби з тінню та подати повідомлення про порушення податкового законодавства, зокрема:

- невидачу фіскального чека,

- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,

- відмову прийняти картку,

- роботу без державної реєстрації,

- неоформлення працівників.

Повідомлення можна подати на вебпорталі ДПС, натиснувши на віджет «TAX Control» та заповнивши необхідні поля. Після подання повідомлення інформація надходить до ДПС для подальшої обробки. Відомості аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного бізнесу. Вся персональна інформація заявника захищена, не передається третім особам та використовується виключно для розгляду повідомлення.

Цифровий сервіс TAX Control – це зручний спосіб повідомити про недоброчесний бізнес. Кожне повідомлення допомагає зробити економіку прозорою, а правила гри бізнесу – рівними для всіх.

ДПС продовжує роботу над удосконаленням цифрових сервісів та посиленням довіри громадськості до податкових органів.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/).

Трудовий договір – регулятор відносин між працівником і роботодавцем

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем.

Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Наголошуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Акцентуємо, що своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука соціальних гарантій найманого працівника і фінансової стабільності бізнесу.

До ваги платників: нова УПК щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (УПК) щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом.

З вищезазначеною УПК можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/80024.html

Щодо відповідальності осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату/перерахування єдиного внеску за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи застосовується відповідальність до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо за наслідками звітного кварталу ними сплачено єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано дохід (прибуток), але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, інформує.

Відповідно до положень п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (і змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік собою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

При цьому, зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються особами, які провадять незалежну професійну діяльність, при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, що формується платником на підставі даних Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Отже, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за кожен місяць такого кварталу, у якому отримано дохід (прибуток).

Нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, у якому отримано прибуток, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Типової форми.

Зазначення ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи у податковій декларації коду за КАТОТТГ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи подають відповідно до абзаців другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:

загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 2 до Декларації для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи передбачено:

вперше подання Декларації з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини податкової декларації трьох відміток одночасно «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково») – протягом 20 календарних днів з дня подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому ця Декларація з відмітками «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково») подається з Додатком 1 до цієї податкової декларації, який є невід’ємною частиною Декларації. Додаток 2 для фізичних осіб – підприємців, які вперше подають Декларацію, не подається;

подання Декларації за підсумками звітного (податкового) періоду з обов’язковим зазначенням в рядку 1 загальної частини Декларації двох відміток одночасно «Загальна», «Звітна» («Загальна нова», «Звітна нова») не пізніше 20 лютого поточного року з визначенням податкових зобов’язань по єдиному податку та зобов’язань по єдиному внеску за податковий (звітний) період та з розрахунком ставок по єдиному податку на поточний рік. При цьому така Декларація подається з Додатком 1 та з Додатком 2 до цієї Декларації відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які є невід’ємною частиною цієї Декларації.

При заповненні Декларації використовується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ).

Згідно з додатком до КАТОТТГ для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:

1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;

2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;

3. «Третій рівень» – територіальна громада;

4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);

5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);

6. «Категорія об’єкта», де:

«O» – Автономна Республіка Крим, область;

«K» – місто, що має спеціальний статус;

«P» – район в Автономній Республіці Крим, області;

«H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади);

«M» – місто;

«X» – селище;

«C» – село;

«B» – район у місті.

Згідно з приміткою 9 до Декларації, зокрема, при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної Декларації у рядку 8 її загальної частини заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).

З урахуванням примітки 9 до Декларації фізичною особою – підприємцем в рядку 8 загальної частини Декларації зазначається код територіальної громади за КАТОТТГ, на території якої знаходиться орган ДПС, в якому платник перебуває на податковому обліку (основне місце), тобто код третього рівня за КАТОТТГ. При цьому тип Декларації зазначається відповідно з приміткою 2 до неї.

Складання платником ПДВ податкових накладних за однією датою з однаковим порядковим номером не допускається

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядковий номер податкової накладної є одним з обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно з п. 6 Порядку № 1307, порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;

- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.

Порядковий номер податкової накладної не може починатися на «0».

Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Щодо нарахування штрафу при самостійному виправленні помилок по єдиному внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Такими формами звітності для платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є:

для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – Податкова декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.11.2015 № 859 (далі – Декларація ПДФО) у складі якої формують за себе додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1);

для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої групи, – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація ЄП), у складі якої формують за себе додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Разом з цим недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464 (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік заходів стягнення та впливу за порушення законодавства з єдиного внеску.

Згідно з частиною другою ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

При цьому розрахунок здійснюється виходячи з того, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Така інформація заповнюється у рядку 27 розд. VІ «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» (далі – розд. ІV) Декларації ПДФО та у рядку 5 розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. 10) Додатка 1 до Декларації ЄП.

Водночас обов’язку щодо самостійного визначення платником штрафних санкцій у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків Законом № 2464 не передбачено.

У зв’язку з цим, у розд. VІ Декларації ПДФО та розд. 10 Додатка 1 до Декларації ЄП не передбачено заповнення платником сум штрафу по єдиному внеску у зв’язку із самостійним виправленням помилок.

При цьому, відповідно до пп. 2 та 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 контролюючий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум;

за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого єдиного внеску.

У такому випадку контролюючим органом відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція) складаються:

рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи) – додаток 12 до Інструкції;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску) – додаток 13 до Інструкції.

Послуги перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю ФОПа на загальній системі оподаткування, сплачені благодійним фондом: чи виникає додаткове благо?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

У разі, якщо благодійним фондом у межах реалізації благодійної програми сплачено вартість послуг перевезення, пов’язаного з підприємницькою діяльністю ФОПа на загальній системі загальний оподатковуваний, дохід у вигляді додаткового блага на таку суму у ФОПа не виникає.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи має право платник податку погасити податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у рядку 18 податкової декларації з ПДВ, шляхом відображення відповідної суми у рядку 20.1 декларації у наступному звітному періоді, яка буде подана у граничний строк та чи будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань у встановлений строк?

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ст. 203 ПКУ (п. 200.2 ст. 200 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену ним у податковій декларації впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПКУ).

Сума самостійно обчисленого платником податку грошового зобов’язання, яку зазначено ним в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, визначається як податковий борг (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У разі несплати платником в граничний термін узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ за податковою декларацією, така сума набуває статусу податкового боргу.

Якщо за результатами звітного (податкового) періоду виникає від’ємне значення суми ПДВ, розраховане згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1. 3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу, який виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).

Отже, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Разом з цим, у разі наявності у складі податкового боргу, який обліковується в ІКП станом на 1 число інших сум узгоджених грошових зобов’язань, то відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ погашення таких сум грошових зобов’язань відбуватиметься згідно з черговістю виникнення такого податкового боргу.

Тобто, зарахування суми, яка була вказана у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ виключно для погашення податкового боргу з ПДВ у такому порядку: у першу чергу – у рахунок основного платежу, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Нормою п. 124.1 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Зарахування від’ємного значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу здійснюється в останній день граничного строку подання податкової декларації з ПДВ та, при цьому, не змінює факту порушення платником податку строків сплати узгодженого грошового зобов’язання.

Таким чином, у разі якщо узгоджена сума грошового зобов’язання з ПДВ не була сплачена платником податку у строки, визначені ПКУ, та в подальшому погашена за рахунок від’ємного значення ПДВ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 124 ПКУ, залежно від тривалості прострочення сплати такого грошового зобов’язання:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Оновлення реєстраційних даних – запорука своєчасного отримання податкової інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за наявності підстав, платникам необхідно в контролюючих органах оновити інформацію щодо власних реєстраційних даних і внести відповідні зміни до контактної інформації.

Задля ефективної комунікації з ДПС і своєчасного інформування з актуальних питань щодо виконання платниками податкових зобов’язань не менш важливо оновити дані у Державного реєстратора щодо номерів телефонів та адрес електронної пошти.

Акцентуємо, що підтримка в актуальному стані реєстраційних і контактних даних є прямим обов’язком платника податків. Невірні відомості можуть призвести до ненадання важливої інформації платнику, зокрема податкових повідомлень-рішень, що, у свою чергу, може призвести до порушень законодавства і стати підставою для застосування штрафних санкцій.

У разі змін у контактних або інших реєстраційних даних, а також наявних об’єктів оподаткування, до контролюючого органу фізичними особами подається заява за формою № 5-ДР, юридичними особам і ФОПами – заява за формою № 20-ОПП.

При цьому, Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова», які працюють цілодобово, дозволяють оновити інформацію дистанційно, без відвідування податкової установи.

Наголошуємо, що відповідальне ставлення до актуальності облікової інформації – це запорука ефективної взаємодії з податковою службою.

З 2026 року заборонено здійснення охоронної діяльності для платників єдиного податку

Закон України № 4698: податкові нюанси ведення охоронної діяльності

Законом України № 4698, що набрав чинності 26.12.2026, внесені зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у частині ведення охоронної діяльності.

Згідно з новаціями, запровадженими Законом України № 4698, з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку, доповнено охоронною діяльністю (п.п. 11 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання – юридичні особи та фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють охоронну діяльність.

Дії платників єдиного податку, які здійснювали охоронну діяльність

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої групи визначений ПКУ (підпункти 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Останній день для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році – 22 грудня.

На дату набрання чинності Законом України № 4698 термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, минув.

Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.

З метою дотримання вимог Закону України № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).

Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.

Платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.

Податкові наслідки для платників єдиного податку, які після 01.01.2026 продовжують вести охоронну діяльність

Суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, які з 01.01.2026 не перейшли на загальну систему оподаткування та продовжують здійснювати охоронну діяльність, зобов’язані:

застосувати ставку єдиного податку:

- у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ, до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – юридичні особи (п. 293.5 ст. 293 ПКУ);

- у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – ФОПи (п. 293.4 ст. 293 ПКУ);

перейти на сплату інших податків і зборів – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Увага!

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Довідково:

Закон України № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Податковий комплаєнс – сучасна модель взаємодії з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) інформує.

Податковий комплаєнс – це сучасна модель взаємодії податкової служби з платниками податків, яка базується на випереджувальному управлінні ризиками, прозорому діалозі та підтримці платників у виконанні їхніх обов’язків.

Сьогодні пріоритетом ДПС є проактивна робота – перевага надається адресному інформуванню через Електронний кабінет для допомоги бізнесу уникати порушень ще на етапі їх виникнення.

Так, у напрямі реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ запроваджено механізм превентивних роз’яснень. Щомісячно платникам направляються інформаційні повідомлення. Завдяки цьому суб’єкти господарювання самостійно та вчасно мають можливість зареєструватися платниками ПДВ.

Контроль за поданням звітності. Через Електронний кабінет направляються нагадування щодо подання звітності. Позитивне реагування на комунікацію – добровільне подання звітності суб’єктами господарювання.

Щодо сплати податкових зобов'язань, то механізм раннього інформування про борг дозволяє скоротити заборгованість. Значна частина платників, які отримують повідомлення про борг, врегульовує розрахунки одразу після отримання повідомлення.

Особлива увага – ризикам декларування. Консультаційна та роз’яснювальна робота – формат, який дозволяє бізнесу вчасно скоригувати показники без застосування інструментів перевірок, які наразі використовуються лише як крайній захід.

Акцентуємо, що 2026 рік – черговий етап інтеграції системи управління податковими ризиками. До 2030 року управління податковими ризиками має стати стандартом роботи ДПС, інтегрованим у всі управлінські цикли.

ДПС послідовно обирає шлях діалогу: роз’яснення, консультації та підтримка.

Мета – реальний податковий комплаєнс, де своєчасні розрахунки з бюджетом є результатом партнерства між державою та бізнесом.

Нагадаємо, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 27 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» в Україні впроваджено масштабний експериментальний проєкт із ризик-орієнтованого податкового адміністрування. Ця ініціатива є ключовою частиною Національної стратегії доходів до 2030 року, що має на меті створення прозорого середовища для бізнесу.

Для виробників продукції з використанням спирту етилового затверджено нові форми заяв

Міністерство фінансів України затвердило нові форми заяв для суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції та оцту з харчової сировини.

Відповідно до статті 229 Податкового кодексу України акцизний податок за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту застосовується, зокрема, до:

- спирту етилового денатурованого, що використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

- спирту етилового неденатурованого, що використовується для виробництва оцту з харчової сировини;

- спирту етилового денатурованого, що використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції.

З метою контролю за цільовим використанням спирту ДПС веде Електронний реєстр суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий у зазначених виробництвах.

Для включення до Реєстру, внесення змін до відомостей або виключення з нього суб’єкти господарювання повинні подати до ДПС відповідну заяву у паперовій або електронній формі.

Міністерство фінансів України наказом № 637 затвердило нові:

- форму заяви про включення до Електронного реєстру;

- форму заяви про зміну відомостей або виключення з Електронного реєстру;

- Порядок заповнення таких заяв;

- форму витягу з Електронного реєстру.

Електронні форми заяв буде розміщено на вебпорталі ДПС у розділі Реєстр електронних форм податкових документів (Головна → Електронна звітність → Платникам податків про електронну звітність → Інформаційно-аналітичне забезпечення → Реєстр електронних форм податкових документів).

Довідково:

Податковий кодекс України (зі змінами);

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами);

Наказ Міністерства фінансів України від 19 грудня 2025 року № 637 «Про затвердження форм заяв про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, про зміну відомостей, про виключення з Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, порядку їх заповнення, форми витягу з Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини» (зі змінами).

ДПС спільно з Фондом Східна Європа розпочинають проєкт з цифрової трансформації, ключовий елемент – модернізація Електронного кабінету платника

Державна податкова служба України спільно з Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» розпочинають новий етап цифрової трансформації ДПС. Ключовим елементом цього стане модернізація Електронного кабінету платника податків.

Меморандум про співпрацю підписали в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та президент Фонду Східна Європа Віктор Лях. Проєкт буде реалізований в межах швейцарсько-української Програми EGAP.

«Сучасна цифрова податкова. Це те, до чого прагну я як очільниця ДПС, так і вся команда податкової. Це, безумовно, і запит суспільства. Разом з Фондом працюватимемо над тим, щоб цифрові податкові сервіси були ще більш простими, зрозумілими та прозорими», – сказала Леся Карнаух.

«Ми у Фонді Східна Європа, разом із нашими партнерами зі Швейцарії, готові підтримувати зміни в роботі податкової служби, зокрема модернізацію Електронного кабінету платника. Для Фонду важливо, щоб взаємодія з державними сервісами була простою і зрозумілою для громадян та бізнесу. Разом із ДПС ми готові працювати над спрощенням адміністративних процедур, передусім для фізичних осіб – підприємців, які сьогодні є основою малого бізнесу та значною мірою наповнюють бюджет. Вдячні Державній податковій службі за відкритість до змін, координацію донорів і готовність рухатися вперед у цифровізації», – зазначив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.

На першому етапі – комплексний аудит, як сьогодні функціонує податкове адміністрування. Оцінку буде проведено за двома міжнародними методологіями – TADAT та DTMM. Чітко знатимемо, де є прогрес, а де потрібні зміни. І важливо, щоб все відповідало міжнародним стандартам.

• буде сформовано детальний план цифрової трансформації ДПС. Де на першому місці – інтереси платника податків. Щоб взаємодія з податковою була максимально зручною, без втрати часу.

«Важлива складова змін – модернізація Електронного кабінету платника. Щодня ним користуються десятки тисяч платників. Тому все має бути зручно і швидко! Оновимо навігацію, логіку, користувацькі сценарії Кабінету. По суті, створимо нову просту та доступну модель взаємодії платників податків з електронними сервісами ДПС», – сказала Леся Карнаух.

Над трансформацією разом з фахівцями ДПС працюватимуть зовнішні експерти.

В. о. Голови ДПС подякувала команді Фонду Східна Європа за те, що оперативно відгукнулися на запит щодо реалізації цього проєкту. Бо це, насамперед, про потреби кожного платника податків.

«Особливо зараз, в умовах війни, маємо робити все, щоб платники отримали нові стандарти сервісу», – додала Леся Карнаух.

Декларування – 2026: строки сплати податкових зобов’язань

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що до 01.05.2026 триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році.

Платники, які подали податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) за наслідками 2025 року, мають своєчасно сплатити визначені у Декларації зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб і військовий збір).

> До 01 серпня 2026 року податкові зобов’язання сплачують:

- громадяни;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

> Протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання Декларації зобов’язані сплатити податок:

- фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі оподаткування;

- ФОПи, які припинили діяльність.

Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи святковий день, строк переноситься на перший робочий день, що настає після нього.

Сплата здійснюється за відповідними кодами бюджетної класифікації:

- 11010500 – ПДФО за результатами річного декларування;

- 11011001 – військовий збір.

Довідково: для платників Дніпропетровської області реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

Чи необхідно суб’єкту, який отримав ліцензію на право вирощування тютюну, подавати звіт 1-ВП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок подання та заповнення форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та форми звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку Звіт № 1-ВП подають, зокрема, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком.

Отримання фізичною особою доходу у вигляді призу у негрошовій формі: визначення бази оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Щодо розрахування резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах суми пільги у разі надання благодійної допомоги ЗСУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).

Відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, не є об’єктом оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах операції з перерахування коштів, безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.

Для зазначеної пільги Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету, присвоєно код 11020407 (пільга застосовується з 01.01.2025 та діє протягом дії воєнного стану в Україні).

Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).

Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ПП).

У Додатку ПП відображаються відомості щодо:

коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС;

суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням;

сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням;

сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду.

Сума пільги, передбачена п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:

1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.

Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.

Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відображається у Таблиці 7 додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

ЗІР: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44150.

Спадкоємець не може отримати з ДРФО інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Порядок отримання відомостей із ДРФО регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в ДРФО зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд. VII Порядку № 210).

Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в ДРФО закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з ДРФО інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності норм Закону України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) листом від 23.02.2026 № 3796/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 3796) повідомила наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» приведено у відповідність форму декларації з акцизного податку і Порядок її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Декларація), до вимог Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Зазначеними змінами з форми Декларації виключено додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», який передбачав відображення суми акцизного податку, що підлягає сплаті з кількості втрачених марок акцизного податку.

В той же час, Законом № 4698 відтерміновано строки запровадження електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 1-го листопада 2026 року.

У зв’язку з цим до вказаної дати (1 листопада 2026 року) залишаються чинними норми статті 226 Кодексу «Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», та залишається актуальним подання до контролюючих органів інформації про втрачені марки акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та суми акцизного податку, розрахованої виходячи з таких втрачених марок.

Отже, з метою забезпечення відображення в Декларації суми акцизного податку, розрахованої з втрачених марок акцизного податку ДПС рекомендує платникам акцизного податку, у яких виникли підстави для декларування інформації щодо втрачених марок акцизного податку у податковій звітності за лютий – жовтень 2026 року, відображати такі показники у додатку 9 до Декларації «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу», відповідно до Порядку заповнення та подання Декларації, використовуючи показники, які містились у скасованому додатку 5 Декларації.

Перенесення показників з додатку 9 Декларації щодо суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку здійснюється до розділу Б Декларації за кодами операції Б8 (Б8.1, Б8.2).

Лист № 3796 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79994.html

Яка особа визнається контролюючою особою з числа юридичних осіб з метою подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс.,

або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Зокрема, юридична особа – резидент України не визнається контролюючою особою, якщо її володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Водночас, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відс. за умови, що декілька юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або».

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів:

13010100 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування»;

13010200 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)»;

13010300 «Надходження сум реструктурованої заборгованості рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів».

Платникам, у яких виник податковий борг, що не перевищує 3060 грн, необхідно його сплатити

• управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 х 180 = 3060 гривень), то податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

• інформація про податковий борг, що не перевищує 3060 грн, платнику від контролюючого органу не надходить.

Нагадуємо, що сервіси ДПС України надають можливість платникам у зручний спосіб отримати необхідну інформацію, зокрема про податковий борг, а саме:

- в Електронному кабінеті: у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;

- у мобільному застосунку «Моя податкова»: у розділі «Мої дані» (через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати);

- за допомогою чат-боту InfoTAX: у месенджері Viber (меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію);

- інтеграція з Порталом «Дія» надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).

Не допускайте заборгованості з податків та зборів!

У разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3060 грн, такий борг необхідно сплатити.

Отримання відомостей про доходи: алгоритм дій платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026.

Щоб правильно заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) і, що особливо важливо, – уникнути помилок, необхідно мати достовірну інформацію про отримані доходи, яка міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Це можливо зробити у різні способи.

Легко та зручно через Електронний кабінет:

- увійдіть до Електронного кабінету (за допомогою файлового ключа, апаратного ключа, хмарного сховища, id.gov.ua або Дія.Підпис);

- у меню зліва оберіть розділ «ЕК для громадян»;

- натисніть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «Створити»;

- вкажіть період та підпишіть запит;

- відповідь надійде у розділ «Вхідні/вихідні документи» протягом декількох хвилин.

Мобільний додаток «Моя податкова»

Додаток доступний в App Store та Google Play:

- увійдіть у додаток за допомогою електронного ключа або хмарного сховища;

- у розділі «Послуги» оберіть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «+»;

- вкажіть період та підпишіть запит;

- відповідь надійде у розділ «Запит про суми виплачених доходів» протягом декількох хвилин.

Для отримання відомостей про доходи можна також звернутися до Центру обслуговування платників. Громадяни з порушенням слуху мають можливість безперешкодно спілкуватися з працівниками ДПС за допомогою послуги перекладу жестовою мовою у форматі відеозв’язку.

Необхідно мати:

- документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо);

- РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків);

- заява (заповнюється на місці за формою № 10ДР);

- довіреність, засвідчена в нотаріальному порядку, яка додається до заяви, якщо за відомостями звертається представник.

Відомості надаються протягом 3 робочих днів з дня звернення особисто фізичній особі або її представнику.

Податківці Дніпропетровщини: формуємо чесне конкурентне середовище без штучного розподілу бізнесу

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує взаємодію з бізнесом, у центрі якої – податкове супроводження платників. Такий підхід передбачає проактивне управління ризиками, відкритий діалог та всебічну підтримку у виконанні податкових зобов’язань.

Під час чергової онлайн-зустрічі із суб’єктами господарювання регіону, яка відбулася під головуванням заступника начальника податкової служби області Миколи Бородюка, увагу приділено «дробленню бізнесу», його ознакам, типовим схемам та ризикам для підприємців.

До діалогу цього разу долучилися представники роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію в неспецiалiзованих магазинах або через поштові замовлення чи мережу Iнтернет продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів, а також надають послуги у сфері громадського харчування (ресторанний бізнес та мобiльне обслуговування) тощо.

Микола Бородюк наголосив, що такі комунікаційні дискусії проходитимуть системно з урахуванням галузевої специфіки, аби у подальшому унеможливити будь-які схеми штучного поділу бізнесу.

«Дроблення бізнесу» – це втрати бюджетів, які могли б бути спрямовані на фінансування обороноздатності, соціальних програм, медицини чи відновлення інфраструктури. Також, такі дії створюють неконкурентні умови, несуть суттєві фінансові та правові ризики для самих суб’єктів господарювання», – зазначив заступник начальника податкової служби регіону.

На заході наголошувалося, що «дроблення бізнесу» – це не інструмент оптимізації, а серйозний податковий ризик. Якщо кілька ФОП або компаній фактично здійснюють єдину господарську діяльність, мають спільні ресурси, персонал, складські приміщення чи управління, це може свідчити про штучний розподіл з метою мінімізації податків.

Аби виявити такі операції податківцями на постійній основі здійснюється аналіз інформації, зокрема даних Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій.

Встановлені випадки, коли діяльність бізнесу формально розподіляється між кількома пов’язаними фізичними особами-підприємцями або юридичними особами. Така практика дозволяє окремим суб’єктам залишатися на спрощеній системі оподаткування або зменшувати податкове навантаження, однак фактично має ознаки єдиної підприємницької діяльності.

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини сфокусували підприємців на зваженому підході до оцінювання ризиків та відмові від штучного розподілу діяльності. Обізнаність та відповідальність сприятимуть формуванню чесного конкурентного середовища.

 «Декларування – 2026 триває!»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія».

На запитання відповідав начальник Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Орда

 

Питання : Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Відповідь: Така фізична особа – резидент має надати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

Питання: Чи потрібно фізичній особі, яка отримала іноземний дохід, здійснювати переклад довідки про суму сплаченого ПДФО, а також який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Відповідь: Так. Потрібно.

Оскільки, ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

У разі отримання іноземних доходів, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподаткувати такі доходи за ставкою:

- 18% податком на доходи фізичних осіб та 5% військовим збором;

- дивіденди – 9% податком на доходи фізичних осіб та 5% військовим збором.

Неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

 

Питання: Хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?

Відповідь: Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

 

Питання: Яким чином визначити суму доходу, з метою подання декларації про майновий стан і доходи, отриманого через платформу OnlyFans, якщо акаунт був видалений і підтвердити такі доходи самостійно неможливо, а податковий орган не надав офіційних даних?

Відповідь: Платник податку – фізична особа зобов’язаний вести облік доходів, витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також зобов’язаний забезпечити зберігання документів та інформації, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.

Податкова Дніпропетровщини та Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці посилюють взаємодію

Очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін провів робочу зустріч із т. в. о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергієм Бланком.

Особливу увагу приділили питанням легалізації найманої праці, забезпечення офіційного працевлаштування та своєчасної виплати заробітної плати. Йшлося також про важливість спільних дій у запобіганні використанню незадекларованої праці та підвищенні рівня відповідальності роботодавців у дотриманні трудового та податкового законодавства.

Під час заходу наголошувалося, що ефективна взаємодія державних органів дозволяє оперативно реагувати на нагальні питання у сфері оплати праці, сприяє детінізації економіки та формуванню чесного конкурентного середовища для бізнесу.

За словами учасників зустрічі, легалізація трудових відносин має важливе соціальне значення, адже офіційна зайнятість гарантує працівникам соціальний захист, пенсійні права та трудові гарантії.

У свою чергу, прозора виплата заробітної плати забезпечує стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів, що особливо важливо в умовах воєнного стану, коли кошти спрямовуються на підтримку обороноздатності держави та реалізацію соціальних програм.

За підсумками зустрічі домовилися і надалі розвивати партнерську співпрацю, спрямовану на підвищення рівня легальної зайнятості, зміцнення податкової дисципліни та підтримку економічної стабільності регіону.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                            Головного управління ДПС

                                                                                                                 у Дніпропетровській області (Кам'янський район)