Щороку в третю неділю травня ми схиляємо голови в пам’ять про мільйони людей, чиї життя були зруйновані злочинною політикою радянського тоталітарного режиму. Це день глибокої скорботи за тими, хто став жертвою репресій, терору та насильства. Серед них — митці й науковці, вчителі й лікарі, селяни й робітники… цілі родини, знищені лише за право бути собою.
Правду про ці злочини намагалися стерти. Місця масових поховань приховували, архіви засекречували, свідчення замовчували. Але пам’ять — жива. І вона сильніша за страх та брехню.
Сьогодні Україна знову проходить випробування. Російська агресія принесла нові трагедії: насильство, незаконні затримання, катування, розстріли мирних людей, примусові депортації. Те, що здавалося назавжди залишеним у минулому, знову стало болючою реальністю.
Та попри все — ми вистояли і продовжуємо боротьбу. За свободу. За гідність. За право жити без страху.
Ми пам’ятаємо.
Ми не забуваємо.
І ми обов’язково переможемо.
?? Світла пам’ять усім жертвам політичних репресій.