Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

Доходи отримуються ФОП від діяльності на загальній системі оподаткування та від провадження незалежної професійної діяльності: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фізична особа, яка одночасно провадить незалежну професійну діяльність та підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, подає до 01 травня року, що настає за звітним, одну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою.

Поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності в податковій декларації відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) самостійно розраховується такою особою та сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі податкової декларації.

ФОПом на загальній системі оподаткування, яка здійснює роздрібну торгівлю пальним, авансові платежі з ПДФО сплачені несвоєчасно: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники податку – фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тис. грн за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тис. грн за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, протягом строку, встановленого абзацом першим п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 ПКУ.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, з порушенням граничного строку, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі та як заповнюється податкова накладна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

До операцій з постачання товарів платником ПДВ магазину безмитної торгівлі при вивезенні товарів з митної території України в магазин безмитної торгівлі застосовується нульова ставка ПДВ.

В податковій накладній, складеній на експортну операцію, у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х», зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України», у рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України» зазначаються дата та номер договору (контракту), дата та номер митної декларації.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначається назва суб’єкта господарювання, якого включено до реєстру магазинів безмитної торгівлі та через кому країна призначення – Україна.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У графі 8 табличної частини розділу Б зазначається код ставки 901.

У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Графа 11 «Сума податку на додану вартість» не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.

З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відлік встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів розпочинається з дня здійснення авансового платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).

У разі порушення встановленого граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день оформлення митної декларації.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41383.

Щодо відображення в податковій декларації з ПДВ сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

У разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Нарахування єдиного внеску резидентом Дія Сіті, якщо в межах місяця з працівником було розірвано гіг-контракт та укладено з ним трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, перелік яких визначений п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу першого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі - Закону № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим.1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим.1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, якщо в одному місяці резидентом Дія Сіті було розірвано гіг-контракт з гіг-спеціалістом та прийнято його в штат за трудовим договором, то стосовно такого працівника єдиний внесок нараховується окремо на суму винагороди при розірванні гіг-контракту – у розмірі мінімального страхового внеску та на суму заробітної плати при укладенні трудового договору – у розмірі мінімального страхового внеску.

Дізнайся більше про безбар’єрність

Довідник безбар'єрності – https://bf.in.ua/

Гід з толерантної взаємодії – із словником коректних визначень та розділами, які враховують контекст війни зокрема

Гайд безбар’єрних подій – https://bbu.org.ua/gaid-bezbar-iernih-podii/

Практичні рішення щодо підготовки і проведення онлайн- та офлайн-заходів з повагою до потреб різних людей

Майданчик спільноти «Бізнес без бар’єрів» - https://business.diia.gov.ua/initiative/biznes-bez-bareriv

Розділ на «Дія. Бізнес», де компанії спільноти «Бізнес без бар’єрів» діляться своїми кейсами з впровадження безбар’єрності

Платформа «Ти як?» - https://howareu.com/

Платформа з доказовими техніками самодопомоги, верифікованими рекомендаціями, гарячими лініями і сервісами для підтримки в онлайн- та офлайн форматах

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником ПДВ в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

За квітень 2025 року останній день сплати ПДВ – 30.05.2025.

Закриття господарської одиниці: що з РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що закриття господарської одиниці, де використовувався реєстратор розрахункових операцій (РРО), потребує від суб’єкта господарювання певних дій.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) встановлено, що реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО.

Це відбувається у випадках, визначених, зокрема, підпунктами 1 та 13 п. 1 підрозділу 4 розділу ІІ Порядку № 547 у разі, коли:

- суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547);

- щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 с т. 63 Податкового кодексу України (ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку (Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП)).

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588).

Отже, якщо господарська одиниця закривається або на ній припиняється здійснення діяльності, платник зобов’язаний подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Таким чином, якщо податковий орган отримав відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ Повідомлення за формою № 20-ОПП, в якій господарську одиницю, на яку зареєстровано РРО, зазначено як закриту або таку, що не використовується у діяльності платника, то реєстрація такого РРО скасовується.

Щодо ПРРО, то у разі, якщо платник повідомляє про закриття об’єкта Повідомленням за ф. № 20-ОПП, система автоматично скасовує реєстрацію ПРРО через фіскальний сервер.

УВАГА! ШАХРАЇ!!!

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надходить інформація про надсилання суб’єктам господарювання (СГ) електронних листів від невідомих осіб, які пропонують посадовим особам СГ зателефонувати до заступника начальника ГУ ДПС за неіснуючим номером, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких листів.

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини: оперативна та ефективна підтримка бізнесу

Оперативно та ефективно вирішувати нагальні питання з платникам податків допомагає консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

Під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького пройшла чергова робоча зустріч з суб’єктом господарювання (СГ) Дніпровського району, який включений до переліку ризикових платників податків. Вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звітності, підприємство займається постачанням товарiв/послуг, але не має необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування).

Під час зустрічі особливу увагу приділено рекомендаціям щодо супровідної документації, яка подається з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Фахівці ГУ ДПС розповіли також про правила відображення інформації у Повідомленні за формою № 20-ОПП з урахуванням галузевої специфіки.

З СГ детально обговорили всі проблемні питання його діяльності за результатом аналізу інформаційних баз даних Державної податкової служби України (ДПС). Це дозволило визначити реальні шляхи відновлення прозорої діяльності підприємства.

Надано вичерпну інформацію щодо причин включення підприємства до переліку ризикових, а також розроблену індивідуальну дорожню карту дій, яка містить чіткі кроки для усунення ризиків.

Підприємство отримало відповіді на свої запитання та практичні поради щодо подальших кроків для забезпечення безперебійної реєстрації податкових накладних.

Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Зустріч у черговий раз продемонструвала готовність фахівців податкової Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу. Податківці продовжують практику відкритого спілкування з платниками, забезпечуючи прозорість, доступність та індивідуальний підхід до кожного звернення.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація). Така сума від’ємного значення звітного (податкового) періоду:

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 декларації);

- або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);

- та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 21 декларації).

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (п.п. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних/розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику/покупцю товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.

У графах 2,3 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації зазначається звітний період, у якому виникло від’ємне значення у форматі місяць, рік. У графі 2 таблиці 1 додатку 2 (Д2) зазначається цифра місяця (наприклад «3», «10»); у графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) – чотири цифри року (наприклад «2024»).

Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників/покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.

У разі виникнення від’ємного значення за рахунок відображення розрахунків коригування, які передбачають зменшення податкового зобов’язання, у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається звітний податковий період, у якому виникло таке від’ємне значення, що відповідає періоду, за який подано декларацію, до складу податкових зобов’язань якої включені такі розрахунки коригування.

При цьому, з урахуванням норм п. 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його складено, – у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;

у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, – у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Визначення дати отримання доходу юридичними особами – платниками єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.

Таке роз?яснення ДПС надано Міністерством фінансів України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.

Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.

Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.

Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Нові об’єкти оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 25 березня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – Закон № 4112).

Відповідно до оновленого Законом № 4112 п.п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах визначено такі об’єкти оподаткування:

> операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою (п. 136.1 ст. 136 Кодексу) 18 відсотків.

При розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (п.п. 141.9 прим.1.2.16 Кодексу);

> операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди. Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою 18 відсотків.

Визначення податкового (звітного) періоду, за який розраховується ГПЗ з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (Кодекс) базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Платники цього податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215. прим.2, 215.3.6, 215.3.7 та 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст.46 Кодексу.

Отже, відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 та п. 49 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку з урахуванням розрахунку гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ) відповідає календарному місяцю.

Податківці Дніпропетровщини на бізнес-форумі – про інструменти успішного розвитку власної справи

Бізнес-форум «Women in Business: Create, Grow & Connect», який пройшов у Дніпрі, став важливим майданчиком для діалогу між підприємицями-початківцями, досвідченими бізнес-леді та представниками податкової Дніпропетровщини.

Захід організований ГС «Інноваційне фермерство та кооперація» за підтримки International Trade Centre та спрямований на допомогу жінкам, які прагнуть розвивати власний бізнес, отримувати нові знання та адаптуватися до сучасних економічних умов.

На зустрічі фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зупинилися на найактуальніших питаннях ведення підприємницької діяльності та поділилися практичними інструментами для розвитку власної справи.

Податківці акцентували увагу на перших кроках, які необхідно зробити у разі започаткування бізнесу. Зокрема, наголосили на важливості офіційної реєстрації суб’єкта господарювання (СГ), вибору оптимальної системи оподаткування (загальна чи спрощена) та правильного оформлення документів.

Однією з ключових тем виступу стало офіційне працевлаштування співробітників. Це не тільки вимога законодавства, а й гарантія соціального захисту працівників.

Значну увагу під час форуму приділили питанню застосування РРО/ПРРО, які забезпечують прозорість фінансових операцій, захищають права споживачів та сприяють наповненню бюджетів громад і країни. Говорили і про видачу-отримання фіскальних чеків – це один з маркерів ознак ведення чесного бізнесу та легального продажу товарів.

Ще однією важливою темою стало отримання дозвільних документів та відповідних ліцензій для ведення бізнесу. Детально зупинилися на особливостях сплати податків та поданні звітності.

Податківці підкреслили, що основна мета ДПС сприяти розвитку бізнесу через консультації, роз’яснення та надання безкоштовних електронних сервісів.

Податкова служба активно працює над цифровізацією, щоб спростити взаємодію з СГ та максимально оперативно і безперешкодно надавати важливу інформацію.

Участь податківців Дніпропетровщини у бізнес-форумі вкотре підтвердила важливість відкритої комунікації між податковою службою та підприємцями, заснованій на довірі. Фахівці ГУ ДПС продемонстрували готовність підтримувати розвиток власної справи, у тому числі серед жінок, які роблять перші кроки у бізнесі, надаючи практичні поради та консультації.

Форум став прикладом ефективної співпраці, яка сприяє розвитку підприємництва, підвищенню податкової культури та прозорості економіки.

Комунікаційна податкова платформа: податківці Дніпропетровщини розповіли про особливості оподаткування мобілізованих ФОП

Мобілізовані ФОПи мають значні пільги, які дозволяють їм зосередитися на виконанні військового обов’язку і мінімізувати фінансове навантаження. Їм потрібно лише своєчасно повідомити податкову службу про свій статус і контролювати виконання вимог щодо найманих працівників, якщо такі є.

Комфортну взаємодію у цьому питанні забезпечують електронні сервіси, а уразі потреби – консультації.

Саме за роз’ясненнями щодо особливостей оподаткування мобілізованих ФОПів на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулася дружина захисника з Нікопольского району.

На онлайн зустрічі із заявницею, яка пройшла за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, податківці розповіли, що на період військової служби мобілізовані самозайняті особи звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору.

Фахівці ГУ ДПС звернули увагу – автоматичного припинення діяльності ФОП під час мобілізації не відбувається. Фізична особа – підприємець може продовжувати працювати, якщо це можливо з урахуванням особливостей служби та діяльності підприємця, або передати ведення бізнесу довіреній особі, наприклад, дружині. І тільки у разі потреби офіційно знятися з обліку.

Наразі у податковій службі області працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань. Інформацію про механізми підтримки можна отримати за телефонами: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.

Податківці акцентували увагу на інформаційних джерелах податкової служби регіону (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та YouTube-канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»). Усі джерела щоденно оновлюються та наповнюються актуальною фаховою інформацією.

Фахівці ГУ ДПС завжди готові предметно допомогти нашим захисникам і ветеранам. Людяність та увага до кожного – тільки такий підхід забезпечить довіру та ефективність комунікацій.

Способи подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку Розрахунок подається платником в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

- надсилається поштою з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти;

- на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти.

Щодо відображення в податковій звітності по ПДВ операцій з вивезення товарів РЕЗ за межі митної території України у митному режимі експорту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснено, наприклад, на підставі періодичної митної декларації до якої подано декілька додаткових декларацій, які оформлені в різних звітних (податкових) періодах, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення кожної такої додаткової декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, на підставі даних таких додаткових декларацій.

ФОП на момент державної реєстрації має статус пенсіонера або особи з інвалідністю: чи звільняється від сплати єдиного внеску така особа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

На сьогодні обмін даними між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ), Державним центром зайнятості та Міністерством соціальної політики (далі – Мінсоцполітики) відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498, постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1 (далі – Порядок № 648).

Так, відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає ПФУ до ДПС, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).

Згідно з п.4 розд. ІІІ Порядку № 648 інформація, яку надає Мінсоцполітики до ДПС, містить дані про платників єдиного внеску – фізичних осіб, які отримують відповідно до закону державну соціальну допомогу та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату призначення соціальної допомоги, закінчення інвалідності.

Отже, фізичні особи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.

Чи зазначається в заяві на отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності дата, з якої суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України із зазначенням в ній відомостей, передбачених частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.

Форми заяв щодо ліцензій на право провадження відповідного виду діяльності (далі – Заява) та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

При цьому, зазначення в Заяві дати з якої суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію чинними нормами законодавства не передбачено.

Частиною сьомою ст. 43 Закону № 3817 визначено строки, у які орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.

Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.

У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:

затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);

визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).

Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:

території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),

території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),

тимчасово окуповані російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.

Про подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі отримання доходів, які не підлягають декларуванню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, якщо платник податку отримував лише доходи, перелік яких встановлений п. 179.2 ст. 179 ПКУ, то обов’язок щодо подання Декларації у такого платника податку, у т. ч. волонтера, вважається виконаним.

Водночас, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати Декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2024 № 618 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань обліку рахунків/електронних гаманців платників податків у контролюючих органах», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2024 за № 1945/43290 (далі – Наказ № 618) внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (далі – Порядок № 721).

Наказом № 618 відповідно до вимог п. 69.21 ст. 69 Податкового кодексу України визначено порядок повідомлення Центральним депозитарієм цінних паперів, депозитарними установами органів ДПС про відкриття/закриття рахунків в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.

Також Наказом № 618 внесено зміни, зокрема, до структури та назви електронного повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах (файл Р), структури повідомлення про припинення (зняття з обліку) платника податків (файл U), довідника помилок, переліку кодів причин відмови у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків, визначених Порядком № 721.

Крім цього, оновлені версії електронних форм повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах (файл F), повідомлення про відкриття/закриття електронних гаманців платника податків (файл Н).

Електронні форми зазначених повідомлень розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen/.

Резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах надав поворотну/безповоротну фінансову допомогу: чи є об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є операції з виплати (надання) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, фінансової допомоги у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.7, 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, згідно з п.п. 135.2.1.7 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:

> фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:

а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ;

б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм п.п. 137.10.4.5 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ;

в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;

г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ;

ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого – шостого п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, на одну організацію;

> наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, в розмірі, що перевищує 0,5 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення п.п. 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ (п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ);

> наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковій організації, що визначена п. 133.4 ст. 133 ПКУ і є національним закладом вищої освіти відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (із змінами та доповненнями), в розмірі, що перевищує 1 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік (п.п. 135.2.1.8 прим. 1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ).

Частина чистого прибутку: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини порівняно з минулорічними зросли на понад 61 відсоток

У січні – квітні поточного року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,5 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження збільшились на понад 2,8 млн грн, або на 61,4 відсотки.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за роботу і своєчасну сплату податкових платежів.

«Завдяки спільній співпраці ми оптимізували взаємодію з платниками податків за важливими напрямами. Це дозволяє ефективно та вчасно реагувати на потреби бізнесу. І сьогодні бізнес Дніпропетровщини демонструє високий рівень податкової свідомості. Платники регіону з початку року забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Роз’яснювальна робота податкової служби Дніпропетровщини: на заходах з платниками Павлоградського, Синельниківського та Самарівського районів – про важливе і актуальне

Один з напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини – інформування представників бізнесу та громадськості про новації і зміни у законодавстві. Ця діяльність податкової реалізовується за допомогою різних форматів спілкування з платниками податків. Такі заходи, як семінари та засідання «круглих столів» дозволяють тематично проінформувати аудиторію про норми податкової сфери. На зазначених заходах також обговорюються проблемні питання підприємців та, за потреби, надаються кваліфіковані консультації.

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нещодавно проведено семінари з представниками бізнесу Павлоградського та Самарівського районів. У ході діалогу податківці акцентували увагу на питаннях зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також платникам нагадали про застосування РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій та про алгоритм оформлення трудових відносин відповідно до законодавства про працю.

Питання отримання права на податкову знижку – одна з нагальних тем, яка на кожному заході обговорюється окремо.

На засіданнях «круглих столів», що відбулися з представниками бізнесу Синельниківського та Павлоградського районів, значну увагу приділили Національному тижню безбар’єрності. Зокрема, йшлося про способи надання платникам адміністративних та інших послуг і сервісів ДПС України. Опції і можливості Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова» – у фокусі комунікації. Крім того, податківці нагадали платникам про функціонал сервісу ДПС України «Пульс».

Учасників заходів ознайомили з принципами Національної стратегії доходів до 2030 року (Стратегія) та зауважили, що для забезпечення економічного зростання нашої країни партнерські відносини між бізнесом і державою важливі та необхідні і податкова служба активно працює у цьому напрямку.

У процесі спілкування також зазначено, що складовою Стратегії є експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС України. Цей проєкт запроваджено з метою підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства. І відкритий діалог з представниками бізнесу на постійній основі сприяє підвищенню свідомості у суб’єктів господарювання щодо сплати податків.

Сучасні формати комунікацій забезпечують своєчасне доведення податкової інформації до різних категорій платників. Взаємодія з бізнесом і громадськістю суттєво підвищує обізнаність платників у податковій сфері, що зменшує вірогідність порушень під час проведення ними підприємницької діяльності.

Роботу продовжуємо.

Безбар’єрна комунікація: податківці на тренінгу навчалися етиці взаємодії та технікам допомоги собі і оточуючим

Про безбар’єрність і важливість дотримання її принципів та складових говорили сьогодні учасники тренінгу «Безбар’єрна комунікація», організованого у межах Національного тижня безбар’єрності. До заходу долучилися представники органів ДПС, зокрема, працівники ЦОП та підрозділів комунікацій.

Спікер тренінгу – регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у м. Києві, завідувачка відділенням психологічної реабілітації Київського міського центру реабілітації «Аскольд» Світлана Шпак.

Вона ознайомила учасників з:

- видами та принципами безбар’єрності,

- правилами використання термінології,

- етикою взаємодії у періоди стресу,

- методами реагування на різні виклики,

- особливостями спілкування із людьми з досвідом війни,

- допомогою дітям у тривожних ситуаціях.

Отримані знання та навички податківці зможуть використати не лише у спілкуванні з платниками податків, але й в особистому житті. Адже тренінг містив чимало корисної інформації та практичних вправ для підтримки ментального здоров’я та психологічного стану, що дуже важливо у воєнний час.

Як відзначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко, однією з ознак розвинутого суспільства є його здатність подбати про всіх і кожного.

«У суспільстві, яке прагне бути справедливим, сучасним і відкритим – це не просто вимога часу, а показник людяності і поваги. Це – не лише про пандуси і ліфти. Це – про ставлення до інклюзивності, доступності послуг, інформації, можливостей незалежно від фізичних, вікових, мовних чи соціальних особливостей людини», – зазначила Наталія Калєніченко.

ДПС – активний учасник реалізації таких соціально значимих проєктів та є транспарентною, сучасною та технологічною службою, яка надає якісні та зручні послуги платникам.

Комфорт і людяність: податківці Дніпропетровщини про безбар’єрність сервісів та послуг

Національний тиждень безбар’єрності, який проходить за ініціативою першої леді України Олени Зеленської об’єднує владу і громадськість заради шляхетної мети – підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність. Благородна справа поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного набуває ще вагомішого сенсу.

Для безперешкодного надання адміністративних та інших послуг податкова Дніпропетровщини проводить системну роботу, аби кожен міг зручно і комфортно скористатися сервісами служби.

Фахівці управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на зустрічі за участі Ольги Волкової, керівниці Центру соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан добра» (Центр «Океан добра») з тими, хто в ньому мешкає, розповіли про уже напрацьований кейс безбар’єрних інструментів.

Один з найуспішніших і найзатребуваніших на сьогодні сервісів ГУ ДПС – мобільний Центр обслуговування платників (мобільний ЦОП), який функціонує в нашій області з 2020 року. Він є важливим інструментом у безбар’єрному наданні адмінпослуг, консультацій не тільки у віддалених громадах області, а й для осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення та інших соціальних груп у будь-якій громаді.

Можливості мобільного ЦОПу дозволяють податківцям завітати до Центру «Океан добра», де тимчасово перебувають маломобільні люди похилого віку та особи з інвалідністю, евакуйовані з «гарячих точок», для оформлення його підопічним картки платника податку з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр).

Окрім того, є можливість надсилати документи для проведення реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру засобами електронного зв’язку. Таке право реалізовано, зокрема, через використання мобільного застосунку ДПС України (ДПС) «Моя податкова» або через сервіс «Електронний кабінет» на сайті ДПС, шляхом формування відповідного запиту із зазначенням всіх необхідних реквізитів та з використанням свого кваліфікованого електронного підпису.

Інформаційній безбар’єрності приділили особливу увагу, бо незалежно від функціональних чи комунікативних можливостей кожен повинен мати доступ до інформації в різних форматах, користуючись сучасними технологіями. У ГУ ДПС для безбар’єрного доступу до інформації та обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби функціонують субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінка у Facebook та YouTube-канал.

А на головній сторінці вебпорталу ДПС у розділі «Діяльність» в окремому підрозділі «Безбар’єрність»: https://tax.gov.ua/diyalnist-/bezbarernist/ можна ознайомитися з усіма принципами безбар’єрності податкової служби.

Учасники заходу отримали від фахівців податкової відповіді на свої запитання, а також тематичні друковані матеріали, де є вся інформація про послуги та сервіси служби.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Вікритість і підтримка – це частина безбар’єрного світу.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Обов’язок платника податків повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкт оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Процедура та строки подання до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлені розд. VIII Порядку № 1588. Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Для цілей заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування, зокрема, щодо його місцезнаходження (адреси), є правовстановлювальні документи, які є актуальними на дату її подання.

При заповненні граф 7 – 9 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.

У разі подання інформації про об’єкт оподаткування, який знаходиться в межах населеного пункту, проте не має назви вулиці та номера будинку або поряд з адресою зазначено «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд», відомості щодо його місцезнаходження у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

- у графі 7 «Назва населеного пункту/району у місті» обирається назва населеного пункту, де знаходиться такий об’єкт оподаткування, та відповідає значенню згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, внесеному у графу 6;

- у графу 7.1 «Назва поіменованого об’єкта» заносяться назва і дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування, що зазначені у правововстановлювальних документах, наприклад «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд»;

- графи 8 «Тип вулиці (вулиця/бульвар/площа тощо)» та 9 «Назва вулиці» не заповнюються, якщо у правововстановлювальних документах не визначені тип і назва вулиці та/або із довідників неможливо обрати необхідні значення для цих граф;

- графи 10 – 13 не потребують заповнення у разі відсутності фактичних даних для об’єкта оподаткування, стосовно якого подаються відомості, або такі дані вже зазначені у графі 7.1.

Чи зобов’язані платники єдиного податку, які здійснюють діяльність з надання стоматологічних послуг, вести облік товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому СГ зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших СГ та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).

Медична послуга – це послідовно визначені дії або комплекс дій СГ у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і, як правило, включають у себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що, зазвичай, передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним із ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачено згідно з медико-технологічною документацією.

Враховуючи викладене, СГ – платники єдиного податку, які здійснюють діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язані вести облік товарних запасів, зокрема, лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються для лікування пацієнтів у межах надання зазначених послуг.

Однак, якщо СГ – платники єдиного податку здійснюють також продаж лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, така діяльність зумовлює необхідність ведення обліку цих товарних запасів відповідно до вимог Порядку № 496.

При цьому зауважуємо, що обов’язок ведення обліку товарних запасів виникає щодо всіх товарів, які перебувають у реалізації на господарській одиниці, а не лише щодо лікарських засобів та/або виробів медичного призначення.

Перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.

Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.

Власником отримано послуги з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією: який тип причини зазначається в зведеній ПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п.п. 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 94 Закону № 1909 розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.

Оскільки послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, особа, яка виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за такою операцією.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу, податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Правила складання зведеної податкової накладної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок 1307).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Отже, власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, та складає податкову накладну з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Хто має право накладати кваліфікований електронний підпис на акцизні накладні/розрахунки коригування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).

Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису посадової особи платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).

Платник акцизного податку, який є фізичною особою – підприємцем, накладає спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ФОПа чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).

У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках розрахунок коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий розрахунок коригування платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники розрахунку коригування власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Увага: Шахраї здійснюють фейкову розсилку від імені ДПС

Факти розповсюдження фейкових електронних листів нібито від імені органів ДПС виявили спеціалісти з кібербезпеки ДПС спільно з Урядовою командою реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA.

Листи надходять з темою «Запит документів ГУ ДПС України: *НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ*» та вкладенням у вигляді PDF-файлу. Вони містять у собі посилання на сервіс, де розміщено JS-скрипт «Запит ГУ ДПС Украі?ни СЕД 22.05.2025- 0048811.pdf.js». Перехід на нього призводить до завантаження та запуску програмного забезпечення для віддаленого управління комп?ютерами користувачів.

Рекомендуємо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях.

Нагадуємо всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити це доменне ім’я «tax.gov.ua» після символу «@».

Наголошуємо: існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою.

Фішингові листи містять посилання або прикріплений файл з архівом, в якому знаходиться програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп’ютерів користувачів. Завданням зловмисників є введення в оману користувача для відкриття ним вкладення.

Користуючись електронною поштою:

дотримуйтесь особистої кібергігієни;

будьте обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів;

не відкривайте отримані вкладення без попереднього підтвердження факту надсилання такого листа його відправником.

Відкриті для всіх: безбар'єрні сервіси податкової служби

У рамках Національного тижня безбар’єрності, який ініціювала перша леді України Олена Зеленська, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) пройшла онлайн зустріч з особами з інвалідністю, благодійними та волонтерськими організаціями, що опікуються такими людьми на Дніпропетровщині.

«Наша мета – зробити взаємодію з податковою службою простою, зручною та комфортною для кожного. Коли кожен може легко отримати інформацію чи подати декларацію, то це підвищує рівень добровільного виконання податкових зобов’язань, що наповнює бюджет і підтримує соціальні програми», – зазначила очільниця ГУ ДПС Теодозія Чернецька.

Податкова Дніпропетровщини активно і системно працює над створенням відкритого середовища для спілкування, щоб кожен житель регіону мав рівні можливості у доступі до сервісів і послуг. На сьогодні ГУ ДПС має цілу низку інструментів, які роблять послуги доступними з будь-якої точки регіону, а деякі сервіси навіть з будь-якої країни світу (сервіс «Електронний кабінет»).

Увагу учасників зустрічі звернули на роботу 17 центрів обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС, які щодня надають послуги у громадах області. Для зручності осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення та інших соціальних груп, кожний ЦОП обладнаний пандусом, а модератори, які там працюють координують роботу, надають роз’яснення та практичну допомогу відвідувачам для пришвидшення отримання послуг.

Крім того, податкова служба Дніпропетровщини сьогодні має мобільний Центр обслуговування платників, який працює з 2020 року. Він є важливим інструментом у безбар’єрному наданні адмінпослуг, консультацій та допомозі з поданням звітності для віддалених громад області, особливо для осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення та інших соціальних груп.

Тільки з початку цього року мобільним ЦОПом здійснено 617 виїздів до територіальних громад області, з яких 210 – адресних до маломобільних груп населення, під час яких фахівцями мобільного ЦОПу надано майже 700 адміністративних послуг.

Учасників зустрічі поінформували і про звільнення від податкових зобов’язань мобілізованих підприємців. У податковій службі нашої області працюють номери телефонів «гарячої лінії»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50) з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин щодо податкових питань.

Також звернули увагу на інформаційні джерела податкової служби області (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінка у Facebook та YouTube-канал). Вони створені та працюють також саме задля безбар’єрного доступу до інформації та обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.

Безбар’єрність у роботі податкової служби – це взаємодія з платниками, яка базується на засадах комфортності та людяності. На головній сторінці вебпорталу ДПС у розділі «Діяльність» створено окремий підрозділ «Безбар’єрність»: https://tax.gov.ua/diyalnist-/bezbarernist/, де можна ознайомитися з принципами безбар’єрності податкової служби.

Робота з напрацювання нових сучасних безбар’єрних сервісів для розвитку нових можливостей у наданні послуг триває. Ми створюємо щодня нову якість життя з повагою до кожної людини.

Партнерство задля розвитку економіки: онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад регіону

Податківці Дніпропетровщини провели онлайн зустріч з представниками Департаменту фінансів обласної державної адміністрації та усіх територіальних громад області.

Під час відкритого діалогу обговорили актуальні питання податкового законодавства, які мають прямий вплив на економічний розвиток громад, наповнення місцевих бюджетів та забезпечення фінансової стабільності.

«Саме завдяки відкритому партнерству та діалогу ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів. А це надважливе джерело економічної стійкості та посилення обороноздатності регіону, реалізації соціальних ініціатив. Спільно ми формуємо сучасну культуру партнерства між усіма учасниками бюджетного процесу», – зазначив Микола Бородюк, в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

Учасники зустрічі цього разу детально розглянули питання плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також погашення податкового боргу.

Захід проходив у форматі «питання – відповідь». Зокрема, з представниками Шахтарської міської громади обговорили можливі дії органів місцевого самоврядування щодо стягнення податкового боргу з боржників, які змінили місце фактичного проживання, зокрема виїхали за кордон.

З Криничанською селищною громадою розбиралися у питанні, чи є платником земельного податку фізична особа, яка має земельну частку (пай), але зареєструвалася як ФОП та використовує її у своїй господарській діяльності.

Жодне з питань не залишилося без уваги. Представники територіальних громад мали можливість отримати вичерпну інформацію по кожному зі звернень від провідних фахівців ГУ ДПС, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.

Під час зустрічі нагадали про безбар?єрність у роботі податкової служби. Про безперешкодний доступ до онлайн-сервісів, до центрів обслуговування платників.

Податківці звернулися до представників територіальних громад з проханням донести інструменти безбар’єрності податкових сервісів і послуг до жителів своїх громад. На головній сторінці вебпорталу ДПС у розділі «Діяльність» створено окремий підрозділ «Безбар’єрність» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/bezbarernist/), де можна ознайомитися із усіма засадами та принципами безбар’єрності.

Зустріч у черговий раз продемонструвала готовність податківців Дніпропетровщини разом з тергромадами бути партнером для бізнесу, а також сприяла підвищенню рівня обізнаності платників із законодавчою базою та формуванню податкової культури.

Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрність – норма життя

Національний тиждень безбар’єрності, який проходить із 19 по 25 травня за ініціативи першої леді України Олени Зеленської – це час, коли ми разом будуємо суспільство, де кожен почутий. Це суспільство рівних можливостей та взаємодія, яка базується на засадах комфортності і людяності.

Фахівцями державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ ГУ ДПС) в усіх районах регіону проведені зустрічі з особами з інвалідністю, маломобільними групами населення та представниками громадських, ветеранських, благодійних організацій, які опікуються такими людьми.

Кожна з них пройшла у теплій і щирій атмосфері поваги. Вони стали не просто діалогом про рівні можливості, а справжнім «мостом» між владою та людьми, які щодня долають життєві бар’єри.

Для податківців ці зустрічі стали можливістю не лише розповісти про безбар’єрність податкових сервісів та послуг, а й шансом навчитися слухати і чути. Багато уваги приділили культурі спілкування. На заходах учасники ділилися своїми історіями, потребами та взаємодією з підрозділами ГУ ДПС.

Так, у Дніпровському районі податківці зустрілися з представниками Дніпровського Учбово-Виробничого Об’єднання «ЛУЧ» Українського товариство сліпих», ГО «Солонянська районна організація ветеранів», із спеціалістами відділу соціального захисту населення та відділу захисту прав дітей виконавчого комітету Царичанської селищної територіальної громади.

Про безбар’єрність у податковій службі розповіли і фахівці Кам’янської ДПІ ГУ ДПС під час комунікацій з представниками БО «Благодійний фонд «КАРІТАС КАМ'ЯНСЬКЕ», ГО «ФОНД РОЗВИТКУ КАМ'ЯНСЬКОГО», ГО «Потреба жити», управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради.

Інформаційною платформою для спілкування про податкові сервіси на Криворіжжі став Прозорий офіс соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того, про доступність стаціонарних ЦОПів та можливості мобільного ЦОПу ГУ ДПС спілкувались під час офлайн зустрічей з представниками комунальних установ Криворізької міської ради: «Будинок милосердя «Затишок», «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» та «Будинок милосердя».

У Нікопольському районі про можливості податкових сервісів для осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення спілкувались під час зустрічей з представниками НРБФ «ДІТЯМ НІКОПОЛЯ», сервісного центру управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ГУ ПФУ).

У Самарівському та Синельниківському районах до діалогу з податківцями приєднались представники ГО «Об’єднання учасників бойових дій, ветеранів та волонтерів «Ветерани ЮА», КЗ «Центр надання соціальних послуг», управління соціального захисту населення Самарівської міської ради, КУ «Центр надання соціальних послуг» Магдалинівської селищної ради, сервісного центру управління ГУ ПФУ, управління соціальної та ветеранської політики Самарівської РДА, управління праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради, управління соціального захисту населення Синельниківської райдержадміністрації.

Такі зустрічі показали, що безбар’єрність – це про людяність і увагу до деталей. Адже мова йшла не лише про пандуси, поручні, спеціальні підйомники, зручну інфраструктуру, а й про особливу атмосферу прийняття, турботи і підтримки, у якій кожен має можливість для гідного життя. Це умови, у яких людина незалежно від віку чи статусу, має можливість жити у комфортному і доброзичливому суспільстві.

Ці зустрічі – не просто події, а крок до суспільства, де немає місця бар’єрам.

Національний тиждень безбар’єрності ще раз нагадав: кожна людина – цінна, кожна історія – важлива. Ми разом маємо будувати Україну, де немає бар’єрів, а є лише відкриті серця та рівні можливості!

Інформаційні джерела податкової служби Дніпропетровщини – складова інформаційної безбар’єрності

Інформаційна безбар’єрність: незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності громадяни мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.

> Інформаційні ресурси платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС):

- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України;

- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;

- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.

> «Гарячі лінії» ГУ ДПС

- «Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у ГУ ДПС

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html

- «Гарячі лінії» для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх сімей

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/885656.html

- Перелік «гарячих ліній» ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html

- Консультаційний центр з питань реєстрації податкових накладних

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/868010.html

- Перелік додаткових «гарячих ліній» з питань погашення податкового боргу та видачі довідок про відсутність заборгованості

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/655652.html

> Сучасний формат спілкування та оперативний інструмент вирішення актуальних питань – комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС ([email protected]).

> Мобільний ЦОП ГУ ДПС: надання податкового сервісу територіально, зокрема маломобільним групам населення

> Запис в електронну чергу до ЦОПів ГУ ДПС

 https://zir.tax.gov.ua/main/queue/,

або

за номером телефону 0 800 501 007 (напрямок 6)

Законодавчі підстави для реєстрації та припинення податкової застави

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги ДМИТРЕНКО.

Згідно з вимогами Податкового кодексу України податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у визначений строк.

Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу згідно пункту 100.11 статті 100 Кодексу (якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше) - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Як неприбуткова організація може отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що неприбуткова організація (представник неприбуткової організації чи уповноважена особа) може отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Витяг) може отримати шляхом подання запиту про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Витяг):

безпосередньо до контролюючого органу;

поштою;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі подання запиту про отримання Витягу (далі – Запит) в паперовому вигляді безпосередньо до контролюючого органу або при надсиланні поштою Витяг вручається особисто представнику неприбуткової організації чи уповноваженій на це особі в контролюючому органі до якого подано Запит.

У разі подання в електронному вигляді Витяг надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшов Запит з накладенням електронної печатки контролюючого органу.

Представник неприбуткової організації чи уповноважена на це особа не може отримати Витяг у паперовому вигляді, якщо запит надіслано через Електронний кабінет.

Про надіслання копій дозвільних документів та/або звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) платниками рентної плати, які звітують в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Форма податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.

Платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст.254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (із змінами) (далі – Порядок № 78), встановлено, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.

Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з Деклараціями до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку № 78).

Згідно з абзацом сьомим п. 2 розд. І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні документи – це документи (у тому числі податкова звітність, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається ПКУ, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов’язане з реалізацією прав та обов’язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами ПКУ, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Форматом (стандартом) Декларації не передбачено окремого додатку, до якого прикріплюється копія сканованого документа (у форматі pdf).

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику направити до органу ДПС разом із супровідним листом копії дозвільних документів та/або копію електронного Звіту з відміткою про одержання (QR кодом, який сформований після прийняття Звіту) у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Чи потрібно формувати та подавати додаток 4ДФ, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку визначено, що Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Згідно з п.п. 1 п. 4 розд. ІV Порядку відомості щодо чисельності працівників відображаються у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, у рядку 4 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» – проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101».

Відповідно до п. 2.1 розд. 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Враховуючи викладене, якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати та по яких у звітному періоді не здійснювалось нарахування (виплата) доходів то додаток 4ДФ до Розрахунку не потрібно формувати та подавати.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

У разі якщо виплата дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року здійснюється після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди). У разі якщо Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов’язання не погашені, то авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової інформації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розд. VI Порядку № 21).

Додаток 3 (Д3) до декларації подається у випадку, якщо платник податку:

заявляє про повернення суми бюджетного відшкодування (заповнено рядок 20.2 декларації);

заявляє про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ;

заявляє про врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.

Отже, виправлення помилок, що були допущені у додатку 3 (Д3) до декларації проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 3 (Д3) з відміткою «Уточнюючий».

В уточнюючому розрахунку відображаються:

у графі 4 – відповідні показники декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється. У разі якщо до декларації за цей звітний (податковий) період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, додаток 3 (Д3) якої уточнюється;

у графі 5 – відповідні показники з урахуванням виправлення. Якщо помилка не вплинула на числові показники декларації графа 4 дорівнюватиме графі 5;

у графі 6 – сума помилки (абсолютне значення) з відповідним знаком (+/-). У випадку, якщо значення графи 5 відповідає значенню графи 4, графа 6 не заповнюється.

Уточнення показників у додатку 3 (Д3) здійснюється шляхом зазначення правильних показників (п. 8 розд.VI Порядку № 21).

Звертаємо увагу, що не підлягають виправленню помилки, допущені у додатку 3 (Д3) при заповненні суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме у графі «зазначається цифрами» підпункту «а» та у рядку «Усього» графи 4 таблиці 1 підпункту «б», оскільки невідповідність цих сум рядкам декларації (рядки 20.2.1 та 20.2.2 відповідно) свідчить про порушення вимог Порядку № 21, а отже, про відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування. В такому випадку платник податку має подати уточнюючий розрахунок за звітний період, в якому допущено помилки, та зменшити суму, заявлену до бюджетного відшкодування, в повному обсязі.

Внесення місць зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини до Єдиного реєстру місць зберігання: які подаються документи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкт відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) Єдиний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.

Внесення відомостей до Єдиного реєстру про місця зберігання здійснюється посадовою особою:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спирту етилового, у тому числі біоетанолу;

2) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – щодо місць зберігання спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (частина четверта ст. 39 Закону № 3817).

Згідно з частиною восьмою ст. 39 Закону № 3817 заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру подається заявником у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до органу, визначеного частиною четвертою ст. 39 Закону № 3817.

Заява про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, що подається в паперовій формі, підписується заявником та скріплюється печаткою (за наявності). На заяву, що подається в електронній формі, накладаються кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка (за наявності) заявника.

Копії документів, подані у паперовій формі разом із заявою про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, завіряються підписом посадової особи заявника та скріплюються печаткою (за наявності).

У заяві про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру зазначаються такі відомості:

1) про суб’єкта господарювання:

для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;

для фізичних осіб – підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 ПКУ;

для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;

2) реєстраційний номер ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Реєстраційний номер ліцензії не зазначається:

виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят), які вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

суб’єктами господарювання, що використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, іншими суб’єктами господарювання, що отримують спирт етиловий для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб);

суб’єктами господарювання, що використовують алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв);

3) адреса місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу; кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина);

4) код адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розташоване місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

5) загальна місткість ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;

6) площа приміщень, в яких зберігатимуться алкогольні напої, тютюнова сировина, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – для суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування тютюну та/або ферментацію тютюнової сировини, виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

7) назва, номер (за наявності) і дата документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (для алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

8) про ознаку:

виробника спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, спиртовий дистилят, – 1;

суб’єкта господарювання, що використовує спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, – 2;

суб’єкта господарювання, що використовує алкогольні напої для виробництва харчових продуктів (крім виробництва алкогольних напоїв), – 3.

За допомогою електронних сервісів можна отримати інформацію про податковий борг

До відео галереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11908.html

Податкова декларація про майновий стан і доходи: що змінилося у формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 15.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.02.2025 № 119 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами) (далі – Наказ № 119), яким внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).

Змінами передбачено, зокрема:

- заповнення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, нового Додатку АП «Розрахунок авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- заповнення зазначеною вище категорією платників у рядку 3.1 розділу ІІІ Додатку Ф2 до Декларації суми авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб, сплачених за звітний рік;

- врахування у Додатку КІК до Декларації особливостей оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Особливості адміністрування резидентів Дія Сіті: імпульс для розвитку цифрової економіки

Спеціальний правовий режим Дія Сіті став справжнім драйвером для ІТ-індустрії, сприяючи розвитку цифрової економіки. Резиденти цього режиму отримують пільгові умови оподаткування та спрощене адміністрування, а співпраця з платниками єдиного податку має особливості. Саме про це йшла мова на черговій зустрічі податківців Дніпропетровщини з суб’єктами господарювання (СГ) регіону.

Під час діалогу особливу увагу приділено податковим пільгами, завдяки яким резиденти Дія Сіті мають можливість вивести бізнес на новий рівень і сприяти впровадженню цифровізації в економіку країни.

Учасникам зустрічі наголосили, що набуття статусу резидента Дія Сіті є добровільним. Тобто підприємці, які не вважають за потрібне обирати для себе особливі умови оподаткування, мають сплачувати податки і подавати звітність на загальних умовах, які діють для всіх, хто сплачує податок на прибуток. Податкова ставка в такому випадку становить 18 %. Хто ж переходить на спеціальний режим сплачує податок за ставкою 9 % для низки операцій. Це, зокрема, виплати дивідендів, роялті в сумах перевищення ліміту, процентів на користь нерезидентів; виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій, що перебувають за межами території України, або придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента.

Розглянули питання особливостей проведення операцій резидентами Дія Сіті з платниками єдиного податку. Говорили про ліміти витрат, перевірку статусу контрагентів, податкові ризики та інші.

Окремо звернули увагу на безбар?єрність у роботі податкової служби: доступ до онлайн-сервісів, до центрів обслуговування платників, а також ввічливе та уважне ставлення до кожного СГ. На головній сторінці вебпорталу ДПС у розділі «Діяльність» створено окремий підрозділ «Безбар’єрність» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/bezbarernist/), де можна ознайомитися із усіма засадами та принципами безбар’єрності.

Такі інформаційні зустрічі дозволяють платникам економити час, ресурси та працювати ефективніше у напрямку розвитку цифрової економіки.

ДПС нагадала суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності про алгоритм дій для уникнення ризиків у сфері валютного нагляду

Державна податкова служба України звертає увагу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на важливість дотримання вимог валютного нагляду задля уникнення можливих ризиків.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд здійснюється з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Одним з основних тригерів для нагляду є надходження від уповноважених банків повідомлень про порушення граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями.

Основними причинами є:

- ненадання резидентом до банку повного пакета документів;

- подання реєстру митних декларацій у банк, який не обслуговує резидента;

- зарахування коштів на рахунок, не зазначений у митній декларації;

- неподання до банку інформації про внесення змін до митної декларації (аркуш коригування тощо).

Щоб уникнути зайвих перевірок і надмірного листування, ДПС рекомендує суб’єктам ЗЕД:

своєчасно надавати до банку повний комплект документів;

інформувати банк про будь-які зміни до митних декларацій;

забезпечувати узгодженість даних у митній декларації та платіжних документах.

Належне виконання цих рекомендацій допоможе:

- зменшити кількість перевірок;

- оптимізувати витрати часу та ресурсів;

- покращити взаємодію з банківськими установами та податковими органами.

ДПС продовжує роботу в межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, розвиваючи сучасну сервісну модель і впроваджуючи систему управління ризиками дотримання законодавства. Зокрема, у 2023 році було затверджено Концепцію функціонування системи управління податковими ризиками (СУПР), яка сприяє ефективному та прозорому адмініструванню податків і валютного контролю.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)